Співвідношення юстиції та поліції: теоретичні та практичні аспекти

Анотація

У тексті статті аналізуються підходи щодо визначень понять «юстиція» та «поліція». Че­рез узагальнення різних поглядів на вказані поняття пропонується встановити той критерій, за яким може бути проведено їх розмежування. На думку автора, оскільки поліцейська та юстиційна діяльність перетинаються у здійсненні правоохоронної функції держави, то саме тут і належить шукати вказаний критерій.

У роботі, зокрема, зазначається, що юстиція - це сфера безпосередньої реалізації правоохо­ронної функції держави, змістом якої є розв’я­зання суперечностей законних й незаконних інтересів, заперечення скоєного правопорушен­ня і утвердження закону в правовідносинах. На­томість поліція призначена здійснювати тільки оперативно-силове забезпечення правоохорон­ної функції, тобто являє собою лише допоміжну діяльність у правоохоронній сфері (наприклад, попередження, виявлення та фіксація окремих видів правопорушень, розшук і затримання по­рушників, надання захисту від них фізичним та юридичним особам, забезпечення виконання судових рішень і вироків, утримання засудже­них та інші види примусу). Межі такої допоміж­ної діяльності у різних державах і навіть в одній державі в різний час можуть бути різними, але це не міняє того, що юстиція і поліція у вико­нанні правоохоронної функції відіграють різну роль: перша головну, друга - допоміжну.

Крім того, в статті вказується на той факт, що юстиція пов’язана виключно з однією лише правоохоронною функцією держави, а поліція головним чином залучена в адміністративній функції. Отже, критерієм розмежування юстиції та поліції, і відповідно їх понять варто визначи­ти те, що принципово відрізняє вказані держав­ні структури, робить їх різними за своєю приро­дою в системі державної влади; таким критерієм є характер функцій держави, до яких пристосо­вані ці феномени.

Поліція, зазначає автор, є особливим інсти­тутом держави, покликаним разом з іншими структурами виконавчої влади запроваджува­ти в життя ідеально визначений законодавчою владою у нормах правовий порядок, реаль­но встановлюючи та підтримуючи цей порядок у суспільстві, попереджаючи його порушення і припиняючи їх. При цьому специфіка поліції стосовно інших органів виконавчої влади поля­гає в тому, що вона виступає як «силовий» ком­понент виконавчої влади, має необхідні засоби та навички застосування примусу, включаючи силовий фізичний та збройний примус задля підтримання належного правопорядку

Натомість юстиція покликана забезпечувати в межах правоохоронної функції владне розв’я­зання суперечностей між законними та незакон­ними інтересами, заперечуючи правопорушення й у такий спосіб утверджуючи законність і від­новлюючи порушений правовий порядок. Сфера юстиції включає юридичну діяльність з приводу встановлення юридичних фактів, розслідування фактів правопорушень, вирішення спорів про право, а також визначення та реалізацію відпо­відальності порушників права.