Застосування Конституції України під час вирішення цивільних та господарських справ в частині відшкодування майнової шкоди в разі наявності ухвал про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України

Автор(и)

  • Є.Г. Старцев аспірант юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна https://orcid.org/0009-0003-6199-1979

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.19

Ключові слова:

Конституція України, майнова шкода, нереабілітуючі підстави, вина особи, рішення Верховного суду України, відповідальність, строки давності, звільнення від кримінальної відповідальності

Анотація

Вказується, помилкове застосування судами господарської та цивільної ланок в якості до­казу ухвали кримінального суду про закриття кримінального провадження у зв’язку із закін­ченнямстроків притягнення до кримінальної відповідальності, як нереабілітуючої обставини під час встановлення майнової шкоди при ви­рішенні відповідних спорів. Автор відзначає, з наявного доступу до судових рішень та з їх ана­лізом видно, що розглядаючи справи, пов’язані із відшкодуванням майнової шкоди, не кожен суд надає правильну оцінку юридичній природі закриття кримінального провадження, що при­зводить до неправильного застосування вимог процесуального законодавства в частині при­йняття та оцінки доказів.

В статті розглядається проблемне питання застосування практики українських судів ци­вільної та господарської ланки при вирішенні питань відшкодування майнової шкоди при на­явності ухвали про звільнення особи від кри­мінальної відповідальності через сплив строків давності (зокрема, рішення Верховного Суду України), так і теоретичні аспекти, що стосують­ся даної проблематики із посиланням на нор­ми Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до судової практики, в Украї­ні закінчення строку давності у кримінальній справі не означає автоматично відсутності ци­вільно-правової відповідальності за вчине­не правопорушення. У випадках, коли особу звільнено особу у кримінальному провадженні у зв’язку зі спливом строку давності, все ще можуть бути підстави вимагати відшкодування майнової шкоди в порядку цивільного судочин­ства.

Українські суди можуть враховувати такі фактори, як характер правопорушення, розмір завданої шкоди та надані докази при визначен­ні відповідальності за компенсацію в цивільних справах. Цивільне судове провадження в дано­му випадку має бути відокремленим від кримі­нальної справи з необхідністю зосередження на юридичній відповідальності за заподіяну майно­ву шкоду при наявності відповідних допустимих доказів, поданих стороною у справі.

Станом на сьогодення вкрай важливо ефек­тивноорієнтуватися в особливостях таких справ і добиватися правильного тлумачення доказів у справах потенційної компенсації майнової шко­ди в цивільному судочинстві.

Посилання

Конституція України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

Кримінальний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.

Цивільний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text.

Цивільний процесуальний кодекс Украї-ни.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text.

Кірик А.Ю. Поняття й основні способи наближення законодавства держав-членів і третіх країн до законодавства Європейського Союзу. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. С. 287-290.

Постанова Верховного суду у справі № 367/6377/17. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109303092.

Постанова Верховного суду у справі № 144/1847/21. URL: https://court.gov.ua/fair/sud9931/.

Юридична платформа «ЛІГА:ЗАКОН». https://ips.ligazakon.net/document/SOO00555.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-12

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право