Особливості визнання спадщини відумерлою в доктрині цивільного права та практиці правозастосування
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.28Ключові слова:
цивільне право, спадщина, відумерла спадщина, територіальна громада, комунальна власність, спадкодавець, власність, суспільний інтерес, нерухомість, правонаступництвоАнотація
Автором досліджується проблема відумер- лості спадщини. Проблемність цього правового феномена також зумовлена відсутністю його законодавчого визначення, спірності щодо правової природи відносин відумерлості спадщини. Про актуальність цієї проблеми свідчить й те, що в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення доречно припустити збільшення об’єктів відумерлого майна внаслідок неможливості спадкоємців прийняти спадщину (загибель у результаті воєнних дій, виїзд на постійне місце проживання в інші країни тощо), руйнування та пошкодження майна. Тому в умовах воєнного стану процедура взяття на облік та використаннявідумерлого майна на рівні територіальних громад може бути переглянута.
В роботі відзначено, що відумерлість спадщини за своєю правовою природою не може розглядатись як спадково-правова дефініція, через те що: вона базується на обов’язку, а не на праві прийняття спадщини; її мета полягає в задоволенні суспільного інтересу щодо підтримки стабільності майнових відносин у суспільстві; вона є правонаступництвом.
Автором доводиться, що конструкція інтересу в системі правовідносин відумерлості спадщини має комплексність і поєднує суспільний (соціальний) та економічний (майновий) інтереси. Суспільний (соціальний) інтерес полягає у збереженні стабільності майнових відносин у суспільстві. Економічний (майновий) інтерес має публічну та приватну спрямованість, зокрема задовольняє інтереситериторіальної громади як набувача права власності, так і особи-кредитора щодо задоволення зобов’язань спадкодавця за рахунок відумерлого майна. При цьому публічний суб’єкт приймає на себе тягар зобов’язань спадкодавця іноді не у власних інтересах, а з метою задоволення стабільності майнових відносин у суспільстві.
Процедура визнання спадщини відумерлою має такі етапи: виявлення відумерлого майна, зокрема з повідомлень сусідів, балансоутримувача житлового фонду; обстеження виявленого майна, про що складається акт; проведення збору інформації щодо наявності статусу відумерлого майна; у випадку встановлення факту руйнування (знищення) комісією висувається пропозиція щодо припинення права власності на такий об’єкт; підготовка заяви до суду про визнання спадщинивідумерлою та передачу майна у комунальну власність; розгляд справи за правилами окремого провадження; прийняття рішення суду про передачу відумерлої спадщини у комунальну власність; рішення сесії органу місцевого самоврядування щодо набуття права комунальної власності на відумерле майно; державна реєстрація власності за відповідною територіальною громадою; утримання та використання відумерлого майна.
Посилання
Кройтор В.А. Принципи цивільного судочинства та їх система: проблеми сучасної теорії і практики: монографія. Харків: Право, 2020. 672 с.
Кройтор В.А., Степаненко Т.В. Стандарти Європейського Союзу у сфері цивільного судочинства і проблема доступу до правосуддя. Наукові записки Харківського економіко-правового університету.2005. № 1(2). С. 64-77.
Нелін О. І. Становлення та розвиток правової доктрини відумерлості (виморочності) спадкового майна в Україні. Юридична Україна.2020. № 8. С. 6-11. DOI: https://doi.org/10.37749/2308-9636-2020-8(212)-1.
Гуменюк К.П. Характеристика інституту відумерлості спадщини. Форум права. 2017. (5). С. 106-111.
Кухарєв О.Є. Сучасні тенденції розгляду судами справ про визнання спадщини відумерлою. Слово національної школи суддів України.2023. № 2 (43). С. 127-140. DOI: https://doi.org/10.37566/2707-6849-2023-2(43).
Аврамова О.Є. Відумерлість майна: аналіз правового статусу. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2016. Вип. 3 (74). С. 190-195.
Волинець Т. Відумерла спадщина як підстава виникнення права комунальної власності. Вісник Національного університету«Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2017. № 861. С. 374-379.
Бондаренко-Зелінська Н., Бориславська М., Трач О. Процесуальні аспекти визнання спадщини відумерлою. Університетські наукові записки. 2022. № 3 (87). С. 14-34. DOI: https://doi.org/10.37491/UNZ.87.2.
Бабецька І. Поняття публічного інтересу у цивільному праві України. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2017. № 865. С. 366-372.
Берназюк Я. Суспільні інтереси та їх вплив на здійснення правосуддя в умовах воєнного стану / Судова влада України: офіц. сайт. 08.09.2023. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2023_prezent/5_%20presentation_bernaziuk_public_interests.pdf (дата звернення: 28.05.2024).
Розгон О.В. Визнання спадщини відумерлою як самостійна правова підстава набуття права власності територіальною громадою // Проблеми цивільного права та процесу : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті проф. О.А. Пушкіна (м. Харків, 22 травня 2010 р.) / Харків. нац. ун-т внутр. справ; Навч.-наук. ін-т права, економіки та соціології. Харків, 2010. С. 53-55.
Дем’янчук І.Р. Підстави набуття права власності територіальною громадою. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 11. С. 189-193. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11/41.
Про затвердження Порядку виявлення, взяття на облік, збереження та використання безхазяйного майна, визнання спадщини відумерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Петропавлівської селищної ради : рішення сесії Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 30.11.2022 № 973-22/ VIII / Петропавлівська селищна рада: сайт. URL: https://petropotg.dp.gov.ua/rishennya-gromadi/pro-zatverdzhennia-poriadku-vyiavlennia-vziattia-na-oblik-zberezhennia-ta-vykorystannia-bezkhaziainoho-maina-vyznannia-spadshchyny-vidumerloiu-ta-pryiniattia-takoho-maina-u-komunalnu-vlasnist (дата звернення: 28.08.2024).
Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 435-IV / База даних (БД) «Законодавство України» / Верховна Рада (ВР) України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (дата звернення: 28.08.2024).
Спєсівцев Д.С. Знищення штучно створеної нерухомої речі: сучасні проблеми правового регулювання та практики правозастосування. Вісник Державної судової адміністрації України. 2018. № 3-4. С. 73-80.
Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на початок 2024 року. URL: https://www.kse.ua/wp%2Dcontent/uploads/2024/04/01.01.24_Damages_Report.pdf.
Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України : Закон України від 23.02.2023 № 2923-IX / БД «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20 (дата звернення: 28.08.2024).
Полянська В.І., Орєшкова А.Ф. Актуальні питання визнання земельної ділянки відумерлою спадщиною. Юридичний науковий електронний журнал. 2015. № 3. С. 109-113. URL: http://lsej.org.ua/3_2015/31.pdf (дата звернення: 28.08.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 В.А. Кройтор
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.