Угоди злиття і поглинання (M&A) в Україні: правове регулювання та механізм їх укладення

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правового регулювання угод злиття і поглинання (M&A) та механізмів їх укладення в Україні як загаль­новизнаних способів масштабування бізнесу. Встановлено, що відповідно до чинних норма­тивних положень, угоди злиття і поглинання можуть втілюватись у: реорганізаційних проце­дурах злиття та приєднання; встановлені контр­олю над підприємством шляхом набуття частки (частини частки) в статутному капіталі або ак­цій товариства; придбанні активів (asset deal), а також договорі позики з альтернативним зо­бов’язанням у межах правового режиму Дія Сіті. Констатовано неоднорідність законодавства у сфері здійснення реорганізації у формі злиття та приєднання - детальне, поетапне, узгоджене з європейським регулювання злиттів та приєд­нань акціонерних товариств контрастує з фра­гментарним та розпорошеним законодавством щодо реорганізації інших видів господарських товариств. Підкреслюється, що незважаючи на складність та ресурсозатратність реорганізації у формі злиття та приєднання, суб’єкти господа­рювання послуговуються зазначеними процеду­рами через притаманне їм універсальне правонаступництво, що у свою чергу обумовлює по­датково нейтральні наслідки проведених змін.

Додатково обґрунтовується, що оборотозданість належить саме частці (частині частки) в статутному капіталі товариства, а не корпора­тивним правам. На основі аналізу законодавчої бази та судової практики встановлено, що дого­вір відчуження частки (частини частки) в ста­тутному капіталі товариства може бути: укладе­ним як з учасниками товариства, так і з третіми особами; як оплатним, так і безоплатним; укла­деним лише щодо оплаченої частки (при цьому, законодавча заборона відчуження неоплачених часток у ТОВ спрямована на захист законних ін­тересів інших осіб, а не учасників товариства, які не оплатили частку); укладеним як в усній, так і в письмовій формі. Окреслено нормативні особливості набуття значного та контрольного пакетів акцій акціонерних товариств.

Систематизовано види договорів, що за сво­єю суттю є придбанням активів (asset deal). Об­ґрунтовано доцільність переходу боргів у складі єдиного майнового комплексу до його набувача.

Досліджено правове регулювання договорів позики з альтернативним зобов’язанням, що за своєю суттю є аналогом поширеного за кордо­ном механізму конвертованої позики. Наголо­шено на тому, що попри закріплений принцип свободи договору, договір позики з альтерна­тивним зобов’язанням не може використовува­тись поза правовим режимом Дія Сіті. Зроблено висновок про необхідність більш детальної рег­ламентації укладення такого договору; змінних, що застосовуються при обчисленні належної кредитору частки; прав та обов’язків кредитора й боржника.