Соціальне підприємництво: інноваційний інструмент вирішення суспільних проблем в Україні

Анотація

Вказується, у сучасному світі, де соціальні та екологічні проблеми набувають все більшої гостроти, соціальне підприємництво постає як інноваційний та ефективний інструмент їх ви­рішення. Це явище знаходиться на перетині бізнесу та благодійності, поєднуючи підприєм­ницький підхід з соціальною місією.

Стаття присвячена дослідженню феномену соціального підприємництва як інноваційного інструменту вирішення соціальних та екологіч­них проблем у сучасному світі. Розглядається актуальність розвитку соціального підприємни­цтва в контексті глобальних цілей сталого роз­витку ООН та в умовах обмеженості державних ресурсів для задоволення зростаючих соціаль­них потреб.

Автори аналізуєють історичні корені соціаль­ного підприємництва, простежуючи окремі ас­пекти його еволюції від XVII століття до сучас­ності. Особлива увага приділяється концепції «Triple Bottom Line» (прибуток, люди, планета), яка лежить в основі соціального підприємни­цтва, та ідеям нобелівського лауреата М. Юнуса щодо «соціального бізнесу».

У статті розглядаються ключові характери­стики соціального підприємництва, що відрізня­ють його від традиційного бізнесу, та принципи функціонування соціальних підприємств. Автор виділяє три основні моделі соціального підпри­ємництва: інклюзивну, соціального реінвестування та інноваційну соціальну модель.

Особлива увага приділяється правовому ас­пекту соціального підприємництва в Україні, зокрема відсутності спеціальної організацій­но-правової форми для такої діяльності та мож­ливостям,які надає чинне законодавство.

Автори підкреслюють роль соціального під­приємництва у розвитку економіки та громадян­ськогосуспільства, зокрема у створенні робочих місць, подоланні соціальної ізоляції та активіза­ції громадської участі. Розглядаються категорії населення, для яких соціальне підприємництво є особливо актуальним.

У висновках наголошується на потенціалі со­ціального підприємництва як інструменту досяг­нення сталого розвитку та побудови більш ін­клюзивного суспільства, а також на необхідно­сті подальших досліджень у цій сфері, особливо в контексті post-COVID реальності та воєнного стану в Україні.