Соціальний діалог як договірний інструмент регулювання права на працю

Анотація

Проаналізовано сутність соціального діалогу як правового явища, одним із цільових завдань якого є здійснення договірного правого регу­лювання трудових та соціальних прав шляхом примирення та компромісів. Звернено увагу на міжнародну зацікавленість щодо застосування процедур соціального діалогу у юридичному механізмі забезпечення трудових та соціаль­них прав працівників. Окрему увагу присвячено такій формі соціального діалогу, як колектив­ні переговори з укладення колективних угод і договорів. У дослідженні детально проаналізо­вано деякі висновки Європейського комітету з соціальних прав щодо доповідей (звітів) держав-учасниць Європейської соціальної хартії (переглянутої) про відповідність їхнього націо­нального законодавства положенням цієї Хартії. Виокремлено окремі аспекти реалізації права на колективні переговори, закріпленого у ст. 6 §2 цього міжнародного акту. Звернено увагу, що у разі наявності вказівки у галузевій угоді про можливість незастосування деяких її положень, тим самим запускаючи механізм обмеження права на працю осіб, на яких ця угода поширю­ється, або ускладнюючи процедури реалізації права на працю, повинні бути закріплені чіткі договірні правові умови застосування цих норм. Сторони галузевої угоди обов’язково повинні визначати умови та процедури, за яких таке по­ложення про незастосування може мати місце. У статті обмеження такого права розглянуто в рамках інституту оплати праці. Зауважено, що, якщо суб’єктами договірного регулювання на­лежним чином була укладена колективна угода чи договір, то будь-які односторонні втручання у зміст їхніх положень можуть бути виправдані лише за умови необхідності захисту прав інших працівників або захисту суспільних інтересів, національної безпеки, громадського здоров’я тощо. Підкреслено важливість вдосконалення колективного договірного регулювання трудо­вихвідносин через механізми соціального діа­логу,оскільки прогнозоване реформування тру­дового законодавства передбачає розширення кола трудових та соціальних прав, що повинні бути визначені у колективних угодах та дого­ворах. Питання репрезентативності сторін соці­альногодіалогу розглянуто через аналіз нова­цій українського трудового законодавства.