Аграрна політика у сфері інновацій та цифровізації агроекспорту: правові засади

Анотація

У статті висвітлюються питання державної аграрної політки щодо розвитку інформацій­них та інноваційних аграрних відносин у сфе­рі цифровізації експорту сільськогосподарської продукції (далі - агроекспорту). З’ясовано осо­бливості експериментального проєкту з вери­фікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану. Підкреслено, що ве­рифікація агроекспортерів спрямована на роз­виток аграрних інформаційних та інноваційних відносин, широке застосування цифровізації в аграрному секторі, посилення режиму закон­ності та подолання бюрократичних перешкод на всіх ділянках агровиробничої діяльності, мі­німізацію корупційного елементу в експортних аграрних відносинах. Для включення до пере­ліку верифікованих суб’єктів агропромислово­го комплексу суб’єкт повинен мати спеціальну правосуб’єктність, елементами якої є: наявність статусу сільськогосподарського товаровиробни­ка; досвід щодо експорту сільськогосподарської продукції; реєстрація у Державному аграрному реєстрі; стан фінансової стабільності; системна господарська діяльність. Визначено, що Дер­жавний аграрний реєстр є нематеріальним ак­тивом у вигляді складного цифрового об’єкта, що поєднує комп’ютерну програму та неори- гінальну базу даних. Він обліковується та ад­мініструється державою. Майнові права інте­лектуальної власності на цей Реєстр належать державі. Реєстрація суб’єктів у Державному аграрному реєстрі створює потенційну можли­вість для суб’єктів агробізнесу своєчасно здій­снювали подання заявок на отримання держав­ної підтримки, а також документів дозвільно­го характеру, проведення власної верифікації як суб’єкта агроекспорту тощо. Цифровізація таких даних є підґрунтям для відкриття елек­тронних аграрних ринків, зокрема цифрового агроекспорту. Враховуючи потенціал цифрової торгівлі, аргументовано доцільність підтриман­ня подальшого наповнення та функціонуван­ня Державного аграрного реєстру, проведення верифікації агроекспортерів як передумов для подальшого становлення цифрових аграрних правовідносин. Наголошено, що цифровізація процесу аграрного виробництва є додатковим чинником для розширення ринків національної сільськогосподарської продукції. Так, завдяки запровадженню цифровізації у процес виробни­цтва майбутній споживач сільськогосподарської продукції (незалежно від його місця знаходжен­ня у світі) потенційно може відстежувати весь процес - від вибору якісного насіння до готової продукції.