Державна спеціальна служба транспорту у системі суб’єктів Міністерства оборони України: напрями впливу та роль публічного адміністрування для їх реалізації

Анотація

Акцентовано увагу, що в умовах триваючої російської агресії важливого значення набу­ло питання ефективного й стійкого функціо­нування системи Міністерства оборони Украї­ни (далі - Міноброни). Відмічається, що такий намір є можливим лише завдяки систематично результативній роботі всіх суб’єктів цієї систе­ми. Підкреслюється виняткова роль у цьому ас­пекті Державної спеціальної служби транспорту (далі - ДССТ), з огляду на предметний орієнтир останньої. Йдеться про транспортну складову, що є однією з базових передумов для успішної реалізації левової частки заходів суб’єктами не тільки системи міністерства, а й всього сектору безпеки та оборони.

В загальних обрисах висвітлено становище ДССТ як суб’єкта публічно-правових відносин на сучасному етапі правотворчості. З’ясовано, що мову слушно вести про установу наділену статусом спеціалізованого військового форму­вання, котра провадиться ряд властивих тільки йому оборонних мір. Попри її нормативні спе­цифіки мову доцільно вести і про ряд подібних параметрів, порівняно з рештою інституцій.

Окреслено та розкрито суть напрямів роботи аналізованого органу, у тому числі за нинішньої обстановки. Аргументовано наголошено, що такі напрями є похідними від функцій установи, котрі посадові особи останньої реалізують на практиці. Підтримано й розвинуто позицію зако­нодавця про їх градацію на дві фундаменталь­ні групи: 1) мирний час; 2) особливий період. Виходячи з цього, запропоновано авторське ба­чення кількісного й видового складу напрямів роботи ДССТ із подальшої загальною їх харак­теристикою.

Досліджено проблематику значення інстру­ментів публічного адміністрування (далі - ПА) в рамках реалізації управлінських функцій, вико­нуваних цим спеціалізованим військовим фор­муванням. Наголошено, що присутність цих ін­струментів - обов’язкова умова для здійснення управлінських кроків. Вказане становить кри­тичну і безальтернативну позиції з точки зору застосування відповідних заходів у межах того чи іншого окресленого напряму.

На основі попередніх результатів здійснено спробу визначення місця ДССТ у структурі сис­теми Міноборони. Виходячи із компетенції уста­нови, напрямів впливу та з усвідомлення ролі стійкості транспортної складової здійснено ар­гументоване припущення про безальтернативно вагому її роль.