Інформаційні технології та їх роль в діяльності судових інстанцій

Автор(и)

  • О.В. Дубовик аспірант Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Степана Дем’янчука, адвокат, Україна https://orcid.org/0009-0002-0249-4465

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.76

Ключові слова:

інформаційні технології, інформація, суди, судді, інформатизація судів, електронний документообіг

Анотація

Стаття присвячена визначенню місяця та ролі інформаційних технологій в діяльності су­дових інстанцій. Встановлено, що інформацій­ні технології являють собою сукупність методів та інструментів, призначених для ефективної роботи з інформацією. Незалежно від того, як змінюються технології або яким чином їх вико­ристовують у різних сферах суспільного життя, їхня основна мета залишається незмінною - за­безпечення збирання, обробки, накопичення та використання інформації.

Обґрунтовано, що комплексне використання інформаційних технологій під час відправлення правосуддя вважається одним із ключових еле­ментів значного поліпшення функціонування судової системи України. Можливість он-лайн ознайомлення з судовими реєстрами, інформа­цією щодо стадій розгляду судових справ, елек­тронний обмін юридичними документами - ось лише кілька прикладів, які стали можливими у зв’язку з впровадженням у роботу вітчизняних судів інформаційних технологій. Цей вид техно­логій може використовуватися для підвищення прозорості та підзвітності судових інстанцій, до­помагаючи тим самим якісно виконувати покла­дені на них функції та обов’язки. Сучасні техно­логії дають змогу суддям і працівникам апарату суду отримувати доступ до великих електро­нних баз даних, включно із судовою практикою та нормативно-правовими актами, що значно спрощує і прискорює процес ухвалення рішень. Можливість використання електронної пошти та інших засобів цифрової комунікації забезпечи­ла оперативність і зручність в обміні інформа­цією між усіма учасниками судового процесу. Важливим здобутком стало й те, що громадяни тепер можуть звертатися до суду в електронній формі, що робить правосуддя більш доступним і зручним. Це нововведення знижує бар’єри для звернення до суду, прискорює процес подання документів і дає змогу учасникам провадження відстежувати його перебіг у режимі реального часу. Отже, інформаційні технології не тільки полегшують роботу судів, а й роблять правосуд­дя прозорішим, доступнішим і оперативнішим, що зрештою підвищує довіру громадян до судо­вої системи загалом. Використання інформацій­них технологій спільно з Інтернетом відкрило судову систему для громадськості.

Посилання

Wolf L. Access to justice: Final report. London: HMSO, 1996. 370 р.

Про Національну програму інформатизації: Закон України від 01.12.2022 р. № 2807-IX. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2023. № 51. Ст. 127

ДСТУ 2226-93 «Автоматизовані системи. Терміни та визначення». URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=61937 (дата звернення:14.08.2024).

ДСТУ 5034:2008 «Інформація і документація. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять». URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=68012 (дата звернення: 14.08.2024).

ДСТУ 7448:2013 «Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять». URL: https://lib.nure.ua/storage/app/media/nmbk/doc/dstu.pdf (дата звернення:14.08.2024).

Макоєдова В.О. Аналіз принципів побудови та підходів до визначення поняття «інформаційна технологія». Електронне фахове наукове видання «Кібербезпека: освіта, наука, техніка», 2022. № 2(18). С. 138-149.

Kukhareva P.V., Weir C., Del Fiol G., Aarons G.A., Taft T.Y., Schlechter C.R., Reese T.J., Curran R.L., Nanjo C., Borbolla D., Staes C.J., Morgan K.L., Kramer H.S., Stipelman C.H., Shakib J.H., Flynn M.C., Kawamoto K. Evaluation in Life Cycle of Information Technology (ELICIT) framework: Supporting the innovation life cycle from business case assessment to summative evaluation. Journal of Biomedical Informatics, 2022. № 127. URL: https://doi.org/10.1016/j.jbi.2022.104014 (дата звернення: 14.08.2024).

Скопень М.М. Комп’ютерні інформаційні технології в туризмі. К.: Кондор, 2005. 301 с.

Баженов В.А., Венгерський П.С., Горлач В.М. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. К.: Каравела, 2004. 464 с.

Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю., Шевченко Л.С. Інформаційні технології навчання: інноваційний підхід. Навчальний посібник. Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2012. 348 с.

Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/R_84_5_1984_02_28.pdf (дата звернення: 14.08.2024).

Хартія глобального інформаційного суспільства від 22.07.2000 р. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU00269 (дата звернення: 14.08.2024).

Габрелян А.Ю. Недоліки законопроекту № 3139 «Про регулювання проституції та діяльності секс-закладів». Верховенство Права, 2020. № 1. С. 36-43.

Габрелян А.Ю. Вектор розвитку України: дилема вибору. Матеріали конференцій МЦНД, 2021. URL: https://doi.org/10.36074/mcnd-19.02.2021.lawgov.02 (дата звернення: 14.08.2024).

Дяковський О.С., Габрелян А.Ю. Основні засади та принципи протидії дезінформації. Юридичний вісник, 2024. № 4.

Kreminskyi O., Omelchuk L., Habrelian A., Matsiuk A., Diakovskyi O. Legal regime of virtual currency in ukraine: current state, problems and prospects of regulation. Revista Relaęoes Internacionais do Mundo Atual, 2024. Vol. 1. № 43. P. 21-24.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-12

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право