Державна політика сталого розвитку на засадах "зеленої економіки"

Анотація

У статті розглядаються питання державної політики сталого розвитку на засадах «зеле­ної економіки». Перехід до сталого розвитку це процес зміни ціннісних орієнтацій багатьох лю­дей. Визнаними міжнародними фундаменталь­ними цінностями розвитку є свобода, рівність, солідарність, толерантність, повага до природи, спільна відповідальність. Визначено, що націо­нальні цілі сталого розвитку базуються на полі­тичних, економічних, соціальних, екологічних, моральних і культурних цінностях, властивих українському суспільству. Вони визначають спрямованість стратегії на турботу про спільне благо та захист національних інтересів України. Кардинальні зміни, пов’язані з проблемами сьо­годення та курсом на євроінтеграцію, обумов­люють можливість побудувати нову Україну на принципах сталого розвитку, верховенства пра­ва, захисту прав людини, демократії, солідар­ності, належного врядування. Наголошено, що стратегічне бачення сталого розвитку України ґрунтується на забезпеченні національних ін­тересів та виконанні міжнародних зобов’язань України щодо переходу до сталого розвитку. Такий розвиток передбачає: подолання дисбалансів в економічній, соціальній та екологічній сферах; побудову мирного та безпечного, со­ціально згуртованого суспільства з належним врядуванням та інклюзивними інституціями; трансформацію економічної діяльності, перехід на засади «зеленої економіки», тощо. «Зелену економіку» можна визначити як таку, що під­вищує добробут людей і забезпечує соціальну справедливість, при цьому істотно знижує ризи­ки для навколишнього середовища та збільшен­ня бідності населення.

Звернуто увагу на План Відновлення України (2022 р.) й визначені головні пріоритети, а саме прискорення реалізації Європейської Зеленої Угоди завдяки розвитку низьковуглецевої енергетики та наявній енергетичній інфраструкту­рі і можливості зеленого експорту; доступність електроенергії за ціною нижче європейської зі значною часткою «зеленої» енергетики; під­тримка переходу до енергетики з нульовим ви­кидом вуглецю: розвиток безвуглецевої енерге­тики (ядерної), збільшення виробництва газу та біопалива, розвиток екосистеми; регулювання зелених тарифів; сприяння переходу агропродовольчого сектору до «зеленого» зростання; зняття технічних бар’єрів інтеграції українських виробників до Єдиного європейського зеленого ринку, зокрема, шляхом поширення необхідних процедур сертифікації та підтвердження відпо­відності, підвищення рівня обізнаності виробни­ків у цій сфері, підтримки виробників екологіч­нокращої продукції, розширення спроможності українських виробників брати участь у «зеле­них» (енергоефективних, сталих) публічних за­купівлях тощо.