Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання дискреційних повноважень в сфері земельних відносин

Анотація

У статті зібрано та проаналізовано підходи щодо розуміння та умов застосування й реалі­зації дискреційних повноважень органів місце­вого самоврядування в сфері земельних відно­син іноземних держав. Реалії сучасного життя вимагають від органів публічної влади не тільки своєчасного та повного виконання поставлених завдань, а й дотримання підвищених стандартів доброчесності. Описані завдання та цілі особли­во важливі під час реалізації дискреційних прав та виконанні обов’язків, що можуть бути здійс­нені із певною свободою дій або ж і зовсім - на власний розсуд.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вказане дослідження в контексті за­стосування адміністративної дискреції пред­ставницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування здійснюється вперше та може бути основою для перегляду змісту національ­ного законодавства із цих питань та значним чином впливати на розвиток правової політики із вказаних питань.

Автор аналізує існуючі нормативно-правові акти, які використовуються муніципалітетами у різних державах задля здійснення своїх розпо­рядчих функцій на власний розсуд із вказаного питання. Дослідження стосується як загальних підходів до розуміння адміністративної дискреції, що часто має місце через прийняття зако­нодавства про адміністративну процедуру (їх принципи, правову визначеність та мету), так і варіанти їх застосування саме до сфери зе­мельнихправовідносин. Стаття описує правове регулювання цих явищ у таких країнах як Іта­лія, Іспанія, Німеччина, Австрія, США, Франція, Великобританія, Норвегія, Албанія, Фінляндія, Болгарія, встановлює закономірності, тенден­ції та загальні риси правового регулювання, говорить про вдалі практики, успішний досвід та перспективи його перейняття у національну правову систему.

Автор акцентує увагу на тенденціях розвитку адміністративної дискреції та важливості цифровізації, відкритості, діалогу та участі громад­ськості у вирішенні питань земельних відносин і робить висновок про стан правової визначеності повноважень, які можуть здійснювати на влас­ний розсуд муніципалітети лише шляхом опи­су загальних вимог щодо поведінки останніх, в меншій чи більшій мірі обмежує свободу їх дії законом та завжди надає право заінтересова­ним особам оскаржувати прийняті рішення, що зачіпають сферу їх інтересів.