Поняття та правова сутність принципу касаційного оскарження в адміністративному судочинстві України

Анотація

Стаття присвячена глибокому аналізу прин­ципу касаційного оскарження в адміністратив­номусудочинстві України, його правовій при­роді, значенню та місцю в системі адміністра­тивного права. Автор підкреслює, що касаційне оскарження є важливою складовою права на доступ до правосуддя, закріпленого як у Кон­ституції України, так і в міжнародних правових актах, таких як Конвенція про захист прав лю­дини та основоположних свобод. У статті де­тально розглянуто еволюцію законодавства щодо касаційного оскарження, зокрема зміни, внесені у 2020 році Законом України № 460-IX, які значно вплинули на можливості звернення до касаційної інстанції. Окрему увагу приділено аналізу нових вимог до касаційного оскаржен­ня,які передбачають суворіші умови для подан­ня касаційних скарг. Автор досліджує так звані «касаційні фільтри», що були запроваджені для відсіву скарг, які не мають суттєвого правового значення, що, з одного боку, покликано змен­шити навантаження на касаційні суди, а з іншо­го - обмежує доступ до правосуддя для певних категорій осіб. У статті також розкриваються проблемні аспекти застосування цих фільтрів, особливо у справах малозначної складності та в спрощеному провадженні.

Аналізується практика Європейського суду з прав людини щодо касаційних обмежень і їх відповідності принципу справедливого суду, за­кріпленому в статті 6 Конвенції. У статті наво­дяться конкретні рішення Європейського суду з прав людини, які визначають рамки допу­стимості обмежень на касаційне оскарження та вимоги до «касаційних фільтрів» з точки зору міжнародного права. Вивчення цього питан­ня є надзвичайно важливим з огляду на те, що недоліки в законодавстві можуть призвести до збільшення кількості звернень до Європейсько­го суду з прав людини. Запропоновано низку рекомендацій щодо подальшого вдосконалення механізму касаційного оскарження, зокрема, шляхом забезпечення більшої прозорості у ви­значенні підстав для касаційного перегляду та гарантування рівного доступу до суду для всіх учасників процесу. Акцент зроблено на важ­ливості збереження балансу між ефективністю судової системи та правами громадян на захист своїх інтересів у суді.