Норми адміністративного права як форма реалізації публічного адміністрування

Анотація

Являючи собою систематично здійснювану діяльність органів державної влади та місцево­го самоврядування, публічне адміністрування спрямоване на регулювання суспільних відно­син, забезпечення стабільного стану та розвит­ку суспільних процесів в інтересах оптималь­ного функціонування та розвитку суспільства і держави. Важливу роль у даному контексті відіграють норми адміністративного права. Че­рез публічне адміністрування відбуваються якісні трансформації методів і функцій держав­ного управління, які з абстрактних приписів норм адміністративного права стають засобами виконання завдань державного управління в конкретних правових ситуаціях. З одного боку публічне управління реалізується через норми адміністративного права, оскільки саме норми адміністративного права регулюють діяльність суб’єктів публічного управління, складають ос­нову адміністрування в усіх сферах життя су­спільства і держави. З іншого - основною фор­мою публічного адміністрування є прийняття та виконання адміністративних актів під якими розуміються рішення або юридично значущі дії індивідуального характеру, прийняті (вчинені) адміністративним органом для вирішення кон­кретної справи та спрямовані (спрямовані) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов’язків окремої особи (осіб). Адміні­стративний акт може бути виданий як представ­ником публічної влади, який виконує публічні завдання / функції, так і суб’єктом делегованих повноважень - суб’єктом публічного управлін­ня. При цьому, такі акти: містять норми права, якими конкретизуються норми, що є в законо­давчих актах вищої юридичної сили, а також передбачається механізм їхньої реалізації; ви­значають типові правила поведінки у сфері пу­блічного управління; встановлюють організа­ційно-правовий статус органів публічної адмі­ністрації; встановлюють необхідні заборони й обмеження; надають спеціальні права та покла­дають спеціальні обов’язки у сфері публічного управління; формуються умови взаємодії і коор­динації діяльності органів публічної адміністра­ції; впроваджують соціально-економічні програ­ми; не вирішують справи, що виникла в органі, предметом якого є регулювання внутрішньої ді­яльності публічної адміністрації.