Поняття економічних злочинів у правовій доктрині та законодавстві, їх диференціація

Анотація

Перехід України до ринкової економіки, розвиток підприємництва, заохочення конкуренції, розширення зовнішньої торгівлі сприяли створенню нових можливостей для злочинної діяльності у сфері економіки. Водно­час низька ймовірність викриття та високі прибутки, пов’язані з економічною злочинністю, роблять економічну сферу дуже привабливою для правопорушників. У свою чергу, величезні втрати, пов’язані з економічною злочинністю, підривають системи соціального захисту та дестабілізують економічні системи, таким чином чітко вказуючи на неспроможність саморегулювання. Законодавець, маючи на увазі економічні злочини, оперує поняттям «КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» (Розділ VII КК України) та обмежується лише їх переліком. Відповідно до законодавчого підходу еко­номічний злочин можна визначити лише як передбачене КК України передбачене нормами розділу VII Особливої частини КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення. Водночас на підставі узагальнених даних законодавчого та доктринального підходу запропоновано економічний злочин визначати як передбачене КК України передбачене нормами розділу VII Особливої частини КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення, що полягає у здійсненні протиправної економічної діяльності (економічні процеси, відносини, операції) або порушення вимог щодо легальної економічної діяльності для задоволення корисливих інтересів особи або групи осіб, посягає на сферу економічних відносин та становить загрозу економічній безпеці держави, призводить до дисбалансу економічної системи держави. При цьому слід відокремлювати так звані економічні злочини (Розділ VII КК України - кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності) від злочинів, через які правоохоронні органи можуть втручатись у сферу економічних відносин. Диференціювати економічні злочини можна за різними кри­теріями: за сферами суспільних відносин, що регулюють той чи інший вид економічної діяльності; за змістом скоєного злочину; за безпосереднім основним і додатковим об’єктами; за суб’єктними особливостями; за кримінально- правовою характеристикою.