Забезпечення прав потерпілих під час розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи, учинених членами молодіжних неформальних груп (об’єднань)

Анотація

У статті розглянуті окремі питання забезпе­чення прав потерпілих під час розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи, учи­нених членами молодіжних неформальних груп (об’єднань). Наголошується, що теоретико-прикладні дослідження сучасної криміналістики сфокусовані на пошуку оптимальної методики розслідування злочинів, вчинених членами мо­лодіжних неформальних груп (об’єднань). Під­креслено, що у структурі кримінальних право­порушень, що вчиняються членами молодіжних неформальних груп (об’єднань), друге місце займають кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я, з них майже третина тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, оскіль­ки групове насильство відрізняється більшою жорстокістю, ніж одиничне, при цьому у всіх кримінальних провадженнях насильницькі зло­чини неформали вчиняли у групах. При цьому, бракує праць присвячених захисту прав потер­пілих під час розслідування злочинів проти жит­тя та здоров’я особи, учинених членами моло­діжних неформальних груп (об’єднань). Пред­метом дослідження стали підходи до розуміння механізмів ефективності забезпечення прав та законних інтересів потерпілих, зокрема проана­лізовано прогалини у законодавстві, що суттєво ускладнюють, а іноді унеможливлюють їх ефек­тивний захист. Аналіз міжнародних правових принципів і стандартів дозволив виокремити комплекс заходів, за допомогою яких вбачаєть­ся можливим реалізація підходу, орієнтованого на потерпілого при розслідуванні досліджуваної категорії злочинів: інформованість та надання першочергової правової, соціальної та медич­ної допомоги (зокрема, надання постраждалим особам інформації стосовно їх процесуальних прав, в тому числі на захист та отримання ком­пенсації, а також можливості звернення до спе­ціалізованих служб підтримки, надання інфор­мації про заходи, які можуть бути застосовані правоохоронними органами для захисту від за­лякування); фізичний та психологічний захист потерпілих; спеціальна тактика допиту та мі­німізація повторної віктимізації (зокрема, слід­чим мають враховуватися вікові та психологічні особливості, стан здоров’я та місце проведення допиту (вдома у потерпілого, у закладі охорони здоров’я, де він проходить лікування або у ка­бінеті слідчого)); використання аудіовізуальних записів для мінімізації допитів; забезпечення відшкодування шкоди.