Сутність методу ex aequo et bono і правила його застосування для вирішення міжнародних спорів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.130Ключові слова:
міжнародні суди, метод, справедливість, ex aequo et bono, amiable compositeur, правосуддя, арбітри і судді, врегулювання спору, процесуальне право, матеріальне право, арбітражне рішенняАнотація
Однією з найважливіших функцій права є вирішення спорів. Однак часто правові засоби вирішення спорів, такі як судовий розгляд та арбітраж, не обираються сторонами міжнародних спорів. Пояснюється це декількома причинами. У юридичній доктрині поширена точка зору, що сторони не вибирають правові засоби у зв’язку з обов’язковістю для дотримання винесеногорішення, проте це далеко не єдина причина, через яку сторони відмовляються від цих коштів. Зокрема, однією з основних причин, по якій вони відмовляються від правових засобів, є невпевненість в тому, що винесене на основі права рішення буде справедливим. Для цього є чимало підстав, тому що правові норми, що містяться в міжнародно-правових документах, прийнятих кілька десятків років тому, можуть не відповідати сучасним реаліям. Тому застосуванняподібних норм вельми обґрунтовано може викликати побоювання сторін про винесення на їх основі потенційно несправедливого рішення.
У таких випадках метод ex aequo et bono може виявитися досить практичним інструментом для виключення можливості винесення несправедливого рішення на основі правових норм. Всуперечпоширеній помилці, застосування методу ex aequo et bono зовсім не означає повну відмовувід правових норм. При застосуванні даного методу часто застосовуються базові правові норми для забезпечення юридичної основи рішеньі підвищення загальної об’єктивності винесенихрішень. Однак при застосуванні методу ex aequo et bono не застосовуються ті правові норми, які можуть призвести до несправедливого рішення. При цьому справедливе рішення нерідко визначається на основі аналізу цілей і принципів юридичних документів, які регулюютьвідповідні питання, в тому числі на основі аналізу того документа, який містить правову норму, застосування якого могло б призвести до несправедливого рішення. Таким чином, метод ex aequo et bono є досить гнучким мирним засобом, що поєднує в собі цінні особливості як справедливості, так і права.
У міжнародно-правових документах спостерігається дефіцит інформації щодо методу ex aequo et bono. Зокрема, відсутність чіткого поняття, умов і правил застосування методу ex aequo et bono є значною перешкодою для його інтенсивного застосування в міжнародній практиці. Тому в цьому напрямку повинна здійснюватисявідповідна нормотворча робота для заповнення правових прогалин.
Метою наукової статті є вивчення правових аспектів застосування методу ex aequo et bono та виявлення основних проблем, які негативно впливають на практику застосування даного методу. Результати дослідження показали високу практичну цінність методу ex aequo et bono у вирішенні спорів, особливо в сучасних умовах, коли застосування гнучких засобів набуває все більшої актуальності. Стаття була спрямована на конденсацію, конкретизацію та розширення юридичних знань про метод ex aequo et bono, і може представляти значну наукову цінність для юристів, які цікавляться судовою та арбітражною практикою; вчених-правознавців; практикуючих суддів і арбітрів; сторін, що мають неврегульовані суперечки; а також для філософів, які досліджують питання про співвідношення справедливості і права.
Посилання
Zadorozhna S.M. International legal nature of the principle of ex aequo et bono. International Law Almanac. 2016. No. 14. P. 14-22.
Cárdenas Mejía, J.P. Arbitration in Equity. Vniversitas. 2003. Vol. 52. No. 105. P. 347– 374.
De Trazegnies Granda, F. Arbitration of Law and Arbitration of Conscience. IUS ET VERITAS. 1996. Vol. 7. No. 12. P. 115-124.
Statute of the International Court of Justice of June 26, 1945. The official website of the United Nations. URL: https://www.un.org/en/about-us/un-charter/statute-of-the-international-court-of-justice (accessed on September 10, 2024).
PCA Arbitration Rules of December 17, 2012. The official website of the Permanent Court of Arbitration. URL: https://docs.pca-cpa.org/2015/11/PCA-Arbitration-Rules-2012.pdf (accessed on September 10, 2024).
Court of Conciliation and Arbitration: Key Documents. Switzerland, Geneva: Court of Conciliation and Arbitration within the OSCE. 2022. 42 p. The official website of the OSCE. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/7/d/482178_3.pdf (accessed on September 10, 2024).
Protocol on the Statute of the African Court of Justice and Human Rights, dated July 1, 2008. The official website of the African Union. URL: https://au.int/sites/default/files/treaties/36396-treaty-0035_-_protocol_on_the_statute_of_the_african_court_of_justice_and_human_rights_e.pdf (accessed on September 10, 2024).
Flores Suasnavas M.E., Orozco Herrera E.D. Scope and Opportunity of Equity and Ex aequo et bono Arbitrations within the Ecuadorian Legal System. USFQ Law Review. 2019. Vol. 6. No. 1. P. 27. DOI: 10.18272/lr.v6i1.1393.
Belohlavek A.J. Application of Law in Arbitration, Ex Aequo et Bono and Amiable Compositeur. Czech (& Central European) Yearbook of Arbitration. 2013. Vol. III. P. 25-51.
Larrea A.M. Scope and Limits of Arbitration in Equity. Revista Juridica Online. 2011. No. 29. P. 21-41.
Jovanović M. The Role of Ex Aequo et Bono in ICSID Arbitration. Review of the Kopaonik School of Natural Law. 2021. No. 1. P. 147¬164. DOI: 10.5937/RKSPP2101147J.
Błaszczak Ł., Kolber J. General Principles of Law and Equity as a Basis for Decision-Making in Arbitration. Comparative Law Review. 2013. No. 15. P. 189-208. http://dx.doi.org/10.12775/CLR.2013.010.
Mohanty G. Ex Aequo Et Bono: A Redundant Concept in a Modern Legislation? Some Reflections from Indian Arbitral Jurisprudence. GNLU Student Law Review. 2021. Vol II. P. 1-14. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/Delivery.cfm/SSRN_ID4116824_code2193114.pdf?abstractid=4116824&mirid=1 (accessed on September 10, 2024).
Hilgard M.C., Bruder A.E. Unauthorised Amiable Compositeur? Dispute Resolution International. 2014. Vol. 8. No. 1. P. 51-62.
Weinberg K.S. Equity in International Arbitration: How Fair is Fair - A Study of Lex Mercatoria and Amiable Composition. Boston University International Law Journal. 1994. Vol. 12. No. 227. P. 227-254.
Yildirim A.C. Amiable Composition in International Arbitration. Journal of Arbitration Studies. 2014. Vol. 24. No. 3. P. 33-46.
Garajova M. Decision-making according to Ex Aequo Et Bono in Cases Tainted by Corruption in the International Commercial Arbitration. Journal of Jurisprudence and Legal Practice. 2019. Vol. 27. No. 2. P. 227-242. https://doi.org/10.5817/CPVP2019-2-4.
Ahmadov E.M. The OSCE Parliamentary Assembly and peaceful conflict resolution: international legal and political analysis. Uzhhorod National University Herald. Series: Law. 2024. Vol. 3 No. 83. P. 340-346. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.83.3.53.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Е.М. Ахмедов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
