Зародження міжнародного поліцейського співробітництва в Європі зі створенням групи ТРЕВІ

Анотація

В статті розглядається коріння міжнародного поліцейського співробітництва в Європі, що по­ходятьвід створення Групи ТРЕВІ в 1970-х ро­ках. Розглядається формат Групи та пояснюють­ся причини її поміщення поза форматом Євро­пейських Спільнот. Розглядається централізація та формалізація міжнародного поліцейського співробітництва в Європі, що спостерігалися зі створенням Групи ТРЕВІ.

Досліджуються повноваження Групи ТРЕВІ з боротьби з тероризмом. Наголошується, що наділення Групи саме такими повноваження­ми було результатом реагування на загрози, що постали перед європейськими державами в 1970-х роках. Розглядається дискусія щодо формату групи, що виникла серед європейських держав, насамперед між Сполученим Королів­ством,Францією та Німеччиною. Розглядаються пропозиції Німеччини щодо створення центра­лізованої структури та пропозиції Сполученого Королівства та Франції щодо створення нефор­мального політичного об’єднання.

Підкреслюється, що формат Групи відобра­жає асиметричний вплив загроз безпеки в різ­нихкраїнах, що призвів до нерівномірності пре­ференцій держав при її формуванні. Обраний формат Групи відображав «спільний знамен­ник» цих політичних впливів. Поряд з існуван­ням спільного бажання розвивати міжнародне поліцейське співробітництво, держави-учасниці ЄС відзначалися різним баченням формату тако­го співробітництва. Наголошується, що кінцевий формат Групи ТРЕВІ відображав складні струк­турні взаємозалежності в питаннях безпеки між державами-учасницями Європейських Спільнот та політизацію питань безпеки у внутрішньодер­жавному та міжнародному дискурсах.

Підкреслюється, що переговори щодо ство­рення Групи ТРЕВІ відбувалися в умовах сильної внутрішньої політизації проблематики боротьби з тероризмом, що сформувало преференції дер­жав на рівні ЄЕС. Водночас, нездатність держав домовитися щодо формальної структури призве­ла до утворення Групи ТРЕВІ переважно в якості майданчика для дискусій та співробітництва між державами-учасницями та неформального орга­ну, що просуває практичне співробітництво. Ро­биться висновок, що Група ТРЕВІ стала відносно вільним політичним об’єднанням, незалежним від органів Європейських Спільнот.