Заподіяння шкоди навколишньому природньому середовищу як злочин проти людяності: перспективи змін до ст. 7 Статуту Міжнародного кримінального суду

Анотація

У статті розглядаються тенденції до перегля­ду концепції злочинів проти людяності шляхом її доповнення ознаками діянь, що полягають у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу.

Встановлюється, що можливість розширення концепції злочинів проти людяності, охопивши нею заподіяння шкоди навколишньому при­родного середовища, базується на критиці по­ложень Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 08 червня 1977 року та Статуту Міжнародного кримінального суду про заподіян­ня шкоди навколишньому природному середо­вищу лише в контексті збройних конфліктів, а також про ознаки такої шкоди як масштабної, довготривалої та серйозної, що практично уне­можливлює реалізацію норм зазначених актів.

Досліджуються процеси розробки положень про заподіяння шкоди навколишньому природньому середовищу як злочину проти людяно­сті, що пов’язані з політикою держав або ін­ших урядових інституцій, що спрямована на експлуатацію природних ресурсів та примусове переселення цивільного населення. За таких ознак обґрунтовується позиція, що до злочинів проти людяності, що посягають на навколиш­нє природне середовище, мають бути віднесені екологічна деградація, експлуатація природ­нихресурсів та інші діяння, що зумовлюють забруднення або знищення довкілля або зміни клімату.

Констатується, що Офіс Прокурора Міжна­родногокримінального суду вивчає можливості перегляду елементів злочинів, що охоплюються юрисдикцією МКС та включення до них безпо­середньо тих, що стосуються шкоди навколиш­ньому природньому середовищу. Пропозиції, направлені до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду, підлягають оформленню у єдиний Програмний документ.

Підсумовуються пропозиції окремих науко­вих та міжнародних неурядових організацій щодо внесення змін до Статуту Міжнародного кримінального суду, до яких належать введення до концепції злочинів проти людяності ознаки нападу на навколишнє середовище або на його окремі елементи; доповнення ст. 7 Статуту МКС положеннями про вчинення діянь, визначених у пунктах «а», «b», «d», «k», шляхом заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу тощо.