Екологічні виклики та економічна співпраця між Україною і ЄС: перспективи сталого розвитку

Анотація

Стаття присвячена аналізу співробітництва між Україною та Європейським Союзом, яке розпочалося з укладення Угоди про партнерство і співробітництво у 1994 році і досягло нового рівня після підписання Угоди про асоціацію у 2014 році. Основну увагу приділено впливу цієї угоди на внутрішню та зовнішню політику Укра­їни, особливо у контексті сталого розвитку та забезпечення екологічної безпеки.

Досліджується роль міжнародних угод у ре­гулюванні екологічної політики України, зокре­ма принципи превентивних заходів та викори­стання природних ресурсів у межах сталого роз­витку. Незважаючи на нормативне закріплення відповідних положень у міжнародних договорах, реальна ситуація з екологічною безпекою зали­шається складною через конфлікт між економіч­нимиінтересами розвинених країн та трансна­ціональних корпорацій і вимогами екологічного захисту.

Окремо розглядається вплив міжнародного права на розвиток енергетичної політики Укра­їни та її інтеграцію до загальноєвропейського енергетичного простору. Аналізується важли­вість переходу до відновлюваних джерел енер­гії та роль Європейського Союзу у фінансуванні та підтримці таких проєктів. Зазначається, що сталий розвиток і захист довкілля повинні стати пріоритетом у рамках реалізації політики енер­гетичної безпеки України.

У статті також окреслено основні виклики, з якими стикається Україна в контексті міжна­родної екологічної безпеки, зокрема недостат­ню ефективність міжнародних організацій у ви­знанні та протидії екологічним злочинам. Попри це, визначається важливість співробітництва з ЄС для досягнення стабільного уповільнення погіршення екологічної ситуації.