Метаморфози визначення поняття покарання у міжнародному кримінальному праві

Анотація

Статтю присвячено спробі узагальнення й систематизації попередніх міркувань стосовно окреслення первинних контурів т. зв. «взаємо­залежності» внутрішнього змісту та конкретних формулювань і висловів, які зазвичай наразі прийнято використовувати для позначення по­няття «покарання у міжнародному кримінально­му праві».

Здійснено припущення щодо мінливого ха­рактеру визначення поняття покарання у між­народному кримінальному праві з огляду на на­явне натепер у науковому обігу широке термі­нологічне розмаїття концептів і конструктів, що, як правило, або «розташовуються поряд», або ж «вживаються натомість».

Виявлено щонайменше вісімнадцять, певною мірою, унікальних і самобутніх словосполучень, покликаних описувати подібні до «покарання у міжнародному кримінальному праві» явища, се­ред яких особливе місце доволі традиційно від­водиться таким специфічним синтаксичним оди­ницям, як власне «міжнародне покарання» та «міжнародне кримінальне покарання», ужиток яких досить типово й достатньо виразно про­глядається у сучасному науково-інформаційно­мудискурсі.

Сформовано тезу-твердження про потенційну наявність принципової відмінності у визначенні поняття покарання у міжнародному криміналь­ному праві залежно від підходів до його сприй­няття, зважаючи на зображений у конкретних термінах і категоріях спосіб, що знаходиться в його основі: 1) крізь призму застосування по­карання до конкретних осіб («покарання між­народнихзлочинців»); 2) шляхом осмислення покарання через категорію «неймовірних зло­діянь» («покарання за міжнародні злочини»); 3) завдяки «прочитанню» його змісту з позицій органів міжнародної та національної криміналь­ної юстиції («покарання у праві та практиці між­народнихкримінальних трибуналів і судів, наці­ональних та локальних інституцій»); 4) осмис- люючи його сутність, поміщуючи у певне се­редовище («покарання у міжнародному, тран­зитивному, а також перехідному контекстах»);

5) або ж з позицій і перспектив правових норм («покарання і міжнародне право, покарання та міжнародне кримінальне право»); чи їх пору­шення («покарання за порушення міжнародного кримінального та міжнародного гуманітарного права»).

Наголошено на доцільності подальших нау­ковихрозвідок, спрямованих на встановлення сутності кожної з існуючих нині дефініцій за­для уточнення їх змісту з метою випрацювання уніфікованого визначення поняття покарання у міжнародному кримінальному праві.