Міжнародно-правові механізми забезпечення відповідальності авіаперевізника перед пасажиром

Анотація

Відповідальність перед пасажирами та ванта­жовласниками за шкоду, заподіяну при виконанні міжнародного повітряного перевезення, несе пе­редусім перевізник. Зі змісту Варшавської та Монреальської конвенцій випливає, що перевізником може бути будь-яка фізична або юридична особа, яка уклала з пасажиром або відправником ванта­жу договір перевезення і здійснює це перевезен­ня на відплатній основі. Для виникнення відпові­дальності перевізника, як сторони, яка здійснює виконання договору, потрібні підстави. Позивач, який вимагає відшкодування, повинен довести факт порушення зобов’язання своїм контраген­том, наявність та розмір шкоди, а також причинно-наслідковий зв’язок між правопорушенням та збитком. Однак відповідач (перевізник) має пра­во доводити відсутність своєї провини та посила­тися на обмеження своєї відповідальності.

Варшавська (1929 р.) та Монреальська (2009 р.) конвенції містять відносно докладні та досить ясні вказівки про відповідальність пере­візника, встановлюючи підстави звільнення від неї та, в більшості випадків, обмежуючи її роз­мір, так званими послабленнями у режимі відпо­відальності повітряного перевізника.

Як і норми внутрішнього транспортного зако­нодавства держав, норми конвенцій мають ім­перативний характер, що з однаковим захистом інтересів споживачів послуг, наданих тран­спортними організаціями, і навіть складністю технологій експлуатації транспорту, масовістю операцій та ризиками, пов’язані з використан­ням транспортних засобів.

У даній статті досліджується питання наскіль­киміжнародні конвенції та правила, що визна­чаютьвідповідальність пасажирів авіаперевізника, були успішно гармонізовані на міжна­родному рівні та усунули проблему колізійного права, а також ступінь розвитку та ефективнос­ті цих міжнародних конвенцій та правил, норм забезпечення відповідальності авіаперевізників перед авіапасажирами.

Підсумовуючи, автор зазначає, що Монреальська конвенція покращує становище пасажирів і вантажовласників, усуває складнощі з тривалими судовими процесами, на перевагу Варшавській конвенції, яка є дещо застарілою та не відповідає реаліям сьогодення. Нова кон­венція посилює конкуренцію на ринку авіаперевезень, збільшує відповідальність авіакомпа­ній перед пасажирами та знімає обмеження на компенсації за втрату багажу або шкоду життю та здоров’ю пасажирів, значно спрощуючи ме­ханізм її отримання.