Правомірне самоствердження особи у суспільстві

Автор(и)

  • І.М. Коваль кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії права та конституціоналізму Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-5332-6958

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.144

Ключові слова:

правомірне самоствердження, правомірна поведінка, правосвідомість, суспільство, правова культура, ціннісні правові орієнтації

Анотація

З’ясовано, що на вибір ціннісних орієнтирів і формування індивідуальних правових ціннісних установок впливають ряд об’єктивних і суб’єк­тивних чинників, тому, формування правомір­ного вектору поведінки людини в сучасному правовому просторі вимагає розвитку особистісних якостей людини через правову освіту, роз­виток ціннісних правових орієнтацій, правової культури, правосвідомості.

Наголошено, що правосвідомість особи, як сукупність ідей, уявлень особи про позитивне право необхідно формувати на принципах взає­мозв’язку і взаємодоповнення природного і по­зитивного права. У правовій державі і демокра­тичному суспільстві людина повинна відчувати цю взаємодію у домінуванні загальнолюдських цінностей і принципів, що беруть початок з норм природного права, а також, антропоцентризму у нормах позитивного права. Формування право­вої культури окремого індивіда через усвідом­лення ним призначення права, його змісту, ос­новних ідей є запорукою поваги до права, до прав людини та сприяє формуванню ціннісно­го правового світогляду і розуміння принципів функціонування цивілізованого соціуму.

Зазначено, що сьогодні держава повинна пі­клуватися про те, щоб громадяни мали сфор­мований належний рівень правової культури та правосвідомості, а також, важливо, щоб цей процес не був заідеологізованим, а навпаки, щоб особа відчувала, що їй ніхто не нав’язує жодних суспільних моделей та ідеалів, окрім як заохочується правомірне самоствердження.

Акцентовано увагу на тому, що правомірне самоствердження особи у суспільстві є основою її гармонійного існування в природно-правовому полі держави в межах природно-правового про­стору і триває протягом життя на основі засвоєння норм суспільної моралі, загальнолюдських ідеалів, усвідомлення цінності і призначення права та без­умовності у дотриманні основних прав людини.

Формування правомірного вектору розвитку індивіда передбачає взаємодію основних соці­альних інститутів задля розвитку правової куль­тури, правосвідомості та правомірних соціаль­них установок, що сприятиме зменшенню про­явів неправомірної поведінки людини.

Посилання

Соціум (суспільство людей). (2020). URL: https://politologia-rdgu.rv.ua/images/school/t5.pdf.

Вільна енциклопедія Вікіпедія. (2018). Суспільство.URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BEСуспільство.

Усенко Ю.О. (2023). Правова та правомірна поведінка: співвідношення, особливості в умовах воєнного стану. Сімдесятсьомі економіко-правові дискусії. Серія: Соціальні та гуманітарні науки. Інтернет конференція. URL: http://www.spilnota.net.ua/ua/article/id-4439/.

Переш І.Є., Бариська Я.О. (2019). Теоретичні характеристики правомірної поведінки. Науковий вісник Ужгородського національного університету, Серія ПРАВО. Випуск 59. Том 1. С. 66-70.

Парута О. В. (2018). Просоціальна правова активність особи. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Юридичні науки. Вип. 7. С. 69-76.

Романова А. (2014). Правомірна поведінка як умова самоствердження людини. Юридичний вісник. № 6. С. 91-95.

Кривицький Ю. (2022). Правове виховання та правова реформа: прояви взаємозв’язку та взаємовпливу. Юридичний вісник. № 2. С. 100-108.

Штомпка П. (2020). Соціологія. Аналіз суспільства. Львів: Колір ПРО. 800 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-12

Номер

Розділ

Розділ 12. Філософія права