Ґенеза ідеї рівності в Україні (друга половина ХІV – перша половина ХVІІ ст.)

Автор(и)

  • О.В. Богатюк здобувачка ступеня «Доктор філософії», Донецький національний університет імені Василя Стуса, Україна https://orcid.org/0000-0002-9262-2653
  • О.В. Мартинюк кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Україна https://orcid.org/0000-0001-9160-3525

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.06.2

Ключові слова:

середньовічна держава, формування права, історико-правовий аспект, принципи права, верховенство права, рівність, соціальна цінність, соціальні регулятори, правові гарантії, правова система

Анотація

Стаття присвячена дослідженню розвитку ідеї рівності перед законом і перед судом як складової загального принципу рівності в Украї­ні протягом другої половини XIV - першої поло­вини XVII ст.

Автори наголошують, що правовий уклад українських князівств, що входили на правах автономії до складу Великого князівства Литов­ського, не змінювався протягом тривалого часу, а тому принципи і норми права, вироблені за княжої доби, домінували до середини XV ст., а у галузі судочинства - до середини XVI ст. Одно­часно ускладнення суспільних відносин посту­пово призводило до змін у державно-політич­ній організації та у суспільно-правовій сферах. Суспільні верстви, що почали формуватися за княжого періоду, починають де-юре оформ­люватися у стани, серед яких на вершині со­ціальної ієрархії опиняються магнати, а згодом - шляхта (із середини XVI ст.).

Автори роблять висновок, що протягом до­сліджуваного періоду еволюціонувала ідея рів­ності перед законом і перед судом як складова загальноправового принципу рівності. Вперше вона була офіційно закріплена нормами Судеб­ника Казимира IV 1468 р., а згодом - нормами Литовського Статуту. Проголошення цієї домі­нанти в умовах існування середньовічної дер­жави мало доволі прогресивне значення, однак станово-ієрархічна суспільна організація роби­ла її зміст здебільшого декларативним.

Ідея рівності перед судом якнайповніше ре­алізовувалася у діяльності споконвічних зви­чаєво-правових інститутів, особливе місце се­ред яких займав інститут копних судів. Він був ефективним органом правосуддя українського народу, а його практика сприяла збереженню давньоукраїнської правової традиції у галузі судочинства. Вироблені протягом багатьох сто­літь копними судами правила поведінки (копне право) не лише забезпечували доступ до право­суддя широким верствам населення незалежно від соціального статусу, а також культивували загальнолюдські цінності, особливе місце серед яких посідала ідея рівності усіх перед законом і перед судом.

Посилання

Акти Західної Русі, зібрані й опубліковані Археографічною комісією, 1846-1853. Том другий. 1506-1544, 1848. 419 с. URL: http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_AZR_2/e_dzherela_AZR_2.pdf

Бойко І.Й., Бедрій М.М. Копні суди в селах українського (руського) права Галичини у XIV-XVIII ст. Науковий вісник ЛДУВС. Серія юридична. 2009. № 1. С. 1-11.

Загальна теорія права: Підручник. За заг. ред. М.І. Козюбри. К.: Ваіте, 2015. 392 с.

Івановська О.П. Звичаєве право в Україні. Етнотворчий аспект. Навч. посіб. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. 383 с.

Історія українського права. Навч. посіб.: Матеріали до курсу лекцій з історії української державності. За ред. О.О. Шевченка. К.: Олан, 2001. 214 с.

Ківалов С., Музиченко П., Паньков А. Післямова / У кн.: Статути Великого князівства Литовського: У 3-х т. Том ІІІ. Статут Великого князівства Литовського 1588 року: У 2 книгах. Кн. 2. За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. Одеса: Юридична л-ра, 2004. 568 с. С. 523-257.

Ковальова С.Г. Еволюція судової системи і судочинства на українських землях Великого князівства Литовського. Автореф. дис.к.ю.н.: 12.00.01. О.: Одеська національна юридична академія, 2014. 21 с.

Ковальова С.Г. Третейські суди на українських землях Великого князівства Литовського. Держава і право. 2001. Вип. 13. С. 68-72.

Погребняк С.П. Втілення ідей свободи і рівності в праві: історичний аспект. Державне будівництво і місцеве самоврядування. 2007. Вип. 14. С. 58-69.

Посвячення Статуту Жикгімонту Третьому від 01.12.1588 р. / У кн. Статути Великого князівства Литовського: У 3-х т. Том ІІІ. Статут Великого князівства Литовського 1588 року: У 2 книгах. Кн. 2. За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. Одеса: Юридична л-ра, 2004. 568 с. С. 19-21.

Про правотворчу діяльність: Закон України від 23.08.2023 р., № 3354-ІХ. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2023, № 93, ст. 364. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text.

Сокальська О.В. Нариси з історії українського судочинства (XVI - початок XVII ст.) : монографія. Одеса, ОДУВС, 2010. 210 с.

Статути Великого князівства Литовського: У 3-х т. Том І. Статут Великого князівства Литовського 1529 року. За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. Одеса: Юридична л-ра, 2002. 464 с.

Статути Великого князівства Литовського: У 3-х т. Том ІІ. Статут Великого князівства Литовського 1566 року. За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. Одеса: Юридична л-ра, 2003. 560 с.

Статути Великого князівства Литовського: У 3-х т. Том ІІІ. Статут Великого князівства Литовського 1588 року: У 2 кни¬гах. Кн. 2. За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. Одеса: Юридична л-ра, 2004. 568 с.

Стецюк Б.Р. Особливості процесуального права Великого князівства Литовського на українських землях (друга половина XIV - друга половина XVI століть). Право і безпека. 2012. № 3 (45). С. 74-78.

Судебник князя Казимира (29 лютого 1468 р.). Хрестоматія з історії держави і права України. Навч. посібник: У 2 т. За ред. В.Д. Гончаренка. К.: Ін Юре, 1997. Том 1. З найдавніших часів до початку XX ст. 1997. С. 57-60.

Терлюк І.Я. Історія держави і права України (доновітній час). К.: Атіка, 2006. 400 с.

Тімашов В.О. Формування й закріплення інституцій прав людини і свобод людини в Україні (VI-XVII століття). Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2013. № 4 (69). С. 170-175.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-16

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень