Право на життя та право на гідну смерть: деякі міркування у контексті російсько-української війни

Анотація

В умовах повномасштабної російсько-укра­їнської війни проблеми, пов’язані із різними аспектами реалізації права на життя та гідну смерть, набувають особливої гостроти. Консти­туційні гарантії недоторканності життя людини та її гідності стикаються з жорстокими воєнними реаліями, коли фундаментальне право на життя масово порушується. Однією з найскладніших етичних та юридичних дилем сучасності постає проблема евтаназії військовослужбовців, як гу­манний, хоча й суперечливий метод полегшен­ня страждань тяжко поранених чи безнадійно хворих. Війна стала «каталізатором» для дослі­дження теми гідної смерті, особливо в умовах, коли медичні ресурси обмежені, а фізичні та психологічні страждання військових досягають критичних меж.

Аналіз сучасних реалій виявляє парадоксаль­нуситуацію: з одного боку, правове визнання життя людини як найвищої цінності посилило­ся, що знайшло своє відображення в численних міжнародних та національних актах. З іншого боку, спостерігається тенденція до знецінення людського життя в повсякденному житті. Яскра­вим прикладом цього може слугувати зростаю­ча увага суспільства до дискусій про право на смерть та евтаназію, що свідчить про складні суспільно-етичні виклики сучасності.

Ця стаття пропонує комплексний аналіз фе­номену евтаназії, зосереджений насамперед на міжнародному досвіді її регулювання. Розгля­даються різні аспекти евтаназії, зокрема в кон­тексті російсько-української війни, визначаючи основні умови, за яких можливе застосування такого неоднозначного та дискусійного виду ме­дичної допомоги.

Також відзначено, що термін «евтаназія» сьо­годні набуває широкого розголосу, виходячи за межі професійних дискусій медиків, юристів та політиків. Термінопоняття активно використову­ється в розмовах пересічних громадян, що свід­чить про зростаючу зацікавленість суспільства щодо даної проблеми.

Здійснено аналіз різнопланових позицій та обґрунтувань вітчизняних і зарубіжних науков­ців щодо можливості реалізації евтаназії. Ви­явлено, що проблема такого виду добровільної смерті є багатогранною і вимагає комплексного підходу, а для її вирішення необхідно врахову­вати не лише медичні, але й етичні, релігійні, юридичні та соціальні аспекти.

Окрему увагу приділено аналізу прецедентної практики та правових позицій Європейсько­го суду з прав людини і міжнародних докумен­тів, що стосуються захисту права на життя та гідності людини. Зазначено, що правове регу­лювання проблем, пов’язаних з правом на «ми­лосердну смерть», є різноманітним та залежить від національного законодавства держав-учасниць Конвенції про захист прав людини і осно­воположних свобод.