Дискреційні повноваження суду щодо застосування судового контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах

Анотація

Встановлено, що під поняттям дискреційних повноважень суду щодо застосування судово­го контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах слід розуміти такі повнова­ження, коли у межах, які визначені законом, суд, який виніс рішення у цивільній справі, яке підлягає виконанню, має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з декількох варіантів конкретного правомірного рішення стосовно діяльності державного чи приватно­го виконавця на якого таке виконання покла­дено, з приводу його дій чи бездіяльності, на підставі скарги поданої стороною виконавчого провадження. У свою чергу, сторони виконав­чого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи приватного виконавця під час виконання су­дового рішення, порушено їхні права чи свобо­ди. Це надає можливість втручатися на власний розсуд (суддівський розсуд) у межі повнова­жень державного виконавця чи приватного ви­конавця. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Проте, за­стосовуючи суддівський розсуд при застосуван­ні тієї чи іншої норми права під час здійснення судового контролю, суддя повинен орієнтува­тися на досягнення мети та завдань цивільного судочинства, а також і виконавчого проваджен­ня. Дискреційні повноваження не повинні вико­ристовуватися свавільно, а суд повинен контро­лювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефек­тивно. При цьому, повноваження судді мають виконувати як завдання, поставлені перед конкретним судом (суддею) під час здійснення пра­восуддя (правильні і своєчасні розгляд та ви­рішення справ, справедливий судовий розгляд справ незалежним та неупередженим судом), так і завдання, поставлені вітчизняним законо­давцем перед всією судовою владою (здійснен­ня правосуддя), а також завдання міжнародного рівня (гарантування і виконання принципу до­ступності правосуддя та принципу справедливо­го судового розгляду.