Інститут недоговірних зобов’язань в європейській системі права

Анотація

Зазначено, що недоговірні зобов’язання на­лежать до сфери регулювання національного та міжнародного права. Підкреслюється, що біль­ша частина норм цивільного законодавства в європейських країнах присвячена підставам та умовам виникнення саме зобов’язальних право­відносин. Недоговірні зобов’язання описуються як група зобов’язальних правовідносин. Автори спостерігають, що попри різноманітність, недоговірні зобов’язання недостатньо регламенто­вані на міжнародному рівні та мало досліджені у науковому колі. Актуальною виступає мета наукового дослідження, що полягає в аналізі норм міжнародного приватного права в Європі та принципів, які регулюють сферу недоговірних зобов’язань, характеристиці основних спо­собів вирішення колізій в міжнародному зако­нодавстві європейських країн та встановленні значення процесу уніфікації норм міжнарод­ного приватного права на рівні законодавства ЄС. Встановлено, що недоговірні зобов’язання вирізняється від договірних тим, що передба­читивсі підстави їх виникнення неможливо, адже вони виникають без угоди чи договору між особами, що в них вступають. Підкреслено той, факт, що недоговірні зобов’язання вважаються найдавнішим видом правовідносин, закріпленим у законі, адже однією із підстав їх виникнення є делікти. У сучасних правових нормах розрізня­ють два види недоговірних зобов’язань: деліктні зобов’язання та квазіделікти. Наведено перелік підстав виникнення недоговірних зобов’язань, що регламентовані в законодавстві зарубіжних країн та України. Увагу авторів зосереджено на проблемі колізій норм міжнародного права щодо регулювання недоговірних зобов’язань, яка ви­никає внаслідок того, що інститут недоговірних зобов’язань із плином століть розвивався в кож­ній країні індивідуально відповідно до її правових звичаїв та суспільних норм. Здійснено ха­рактеристику основних прив’язок або формул прикріплення, що допомагають на основі певних юридичних підстав визначити поширення права тієї чи іншої держави на врегулювання суспіль­них відносин за наявності певних колізій. Ак­центовано на тому, що саме відсутність єдиного порядку вирішення колізій щодо недоговірних зобов’язань в міжнародному праві стала при­чиною процесу уніфікації міжнародних норм у цій сфері, але в Європі цей процес запустився відносно нещодавно, та зазнав кілька невдач. Зроблено висновок, що на сьогодні немає чіткої уніфікованої системи правових норм, що регу­люють недоговірні зобов’язання, на відміну від договірних. Було розглянуто такі важливі до­кументи, як: DCFR, Регламент ЄС № 864/2007 щодо права, яке застосовується до недоговірних зобов’язань (Регламент «Рим ІІ») та Прин­ципи європейського деліктного права, сформо­вані Європейською групою деліктного права.