Досудовий порядок врегулювання господарських спорів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.06.51Ключові слова:
теорія процесуального права, примирення, судочинство, процес, захист прав, право на захист, обмеження права доступу до суду, докази, урегулювання споруАнотація
Стаття присвячена інституту досудового порядку врегулювання спорів як різновиду примирення сторін господарського спору. Досліджується питання віднесення такого порядку до стадій господарського судового процесу. Доводиться, що досудовий (претензійний) порядок врегулювання спору доречно визнати факультативною стадією господарського судового процесу, оскільки він впливає на формування доказової бази та вибір форми провадження. Зроблено висновок, що за своєю сутністю даний інститут в Україні доцільно називати «позасудовий (претензійний) порядок врегулювання спору», оскільки основний напрям його застосування - намагання вирішити конфлікт без звернення до суду, однак документи, листування між суб’єктами господарювання, що виникають в процесі врегулювання спору, в подальшому можуть стати доказами у господарській справі.
Зроблено висновок про недоцільність встановлення (розширення) переліку спорів, по яких застосування такого порядку є обов’язковим. Розширення переліку призведе до невиправданого обмеження права доступу до суду та надасть можливості для зловживань суб’єктами господарювання своїми правами. Одночасно застосування сторонами спору такого порядку призводить до формування доказової бази, яка в подальшому в процесі надається суду і оцінюється ним поряд з іншими доказами по справі. Лише дотримання всіх вимог, встановлених ст. 222 Господарського кодексу України, надає суду можливість визнати листування між сторонами досудовим порядком врегулювання спору і застосувати негативні наслідки до сторони, яка порушує порядок, встановлений законом.
Запропоновано закріпити в процесуальному законі обов’язок суду щодо детального роз’яснення сторонам спору наслідків укладення мирової угоди в ході розгляду спорів у випадках, якщо вони до звернення до суду намагалися врегулювати спір шляхом застосування досудового (претензійного) порядку врегулювання спорів.
При цьому строк, який надається законодавцем для відповіді на претензію, пропонується значно зменшити, оскільки господарські відносини є динамічними та потребують оперативного вирішення.
Посилання
Родіна А.С., Шарая А.А. Претензія як вид досудового врегулювання спорів між приватними особами. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 10. С. 474-477. URL: http://lsej.org.ua/10_2022/117.pdf.
Етика ділового спілкування: конспект лекцій для студентів І курсу всіх спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл. І.І. Какуріна. Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2015. 96 с. URL: https://udhtu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/08/metod_3157.pdf.
Марич Х., Дерюгін І. Досудове та позасудове врегулювання спорів у господарському процесі України. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Юридичні науки». 2022. № 4 (36). С. 157-163. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2023/jan/29733/251.pdf.
Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 02.06.2016 № 1401- VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#Text.
Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 С.Ф. Гут
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.