Поняття та суть категорії "інтерес" у загальнотеоретичному аспекті

Анотація

У статті розкривається суть категорії «інте­рес» у загальнотеоретичному розумінні. Заува­жується, що в праві інтерес є рушійною силою будь-яких відносин та без наявного інтересу не можуть виникнути правовідносини, а зміна чи зникнення інтересу можуть стати причиною змі­ни чи припинення цих правовідносин.

Узагальнюються результати досліджень ка­тегорії інтерес у психології, соціології та еконо­мічній теорії. Вказується, що у соціології визна­чають інтерес як усвідомлення потреб людини, що виступає регулятором соціальної поведінки, у психології під інтересом розуміють певний психічний стан людини, натомість, у економіч­ній теорії інтерес визнається не психологічним явищем, а - формою потреби в задоволенні ма­теріальних, об’єктивних потреб.

Констатується, що часто інтерес визначаєть­ся через потребу. Розглядається співвідношен­ня понять потреба та інтерес. Інтерес включає в себе не просто усвідомлення тієї чи іншої по­треби, а й необхідність вибору суб’єктом своєї поведінки.

Досліджуються концепції природи інтересу, а саме, суб’єктивна концепція, об’єктивна кон­цепція та концепція подвійної сутності природи інтересу. Згідно суб’єктивного розуміння інтер­есу, інтерес є наслідком психічного відношення особи до своїх потреб, а тому інтерес прирів­нюється до мотивів поведінки суб’єкта, тобто є явищем, яке не може бути врегульовано пра­вом. Відповідно до об’єктивної природи інтер­есу,останній визначається як об’єктивна необ­хідність людини в певних речах, цінностях чи умовах, важливих для її життя. В свою чергу, теорія єдності об’єктивного та суб’єктивного на­чал у природі інтересу полягає у тому, що з од­нієї сторони, існує об’єктивна потреба, яка не залежить від свідомості, а з іншої - ці об’єктивні зовнішні фактори суспільного життя проходячи через свідомість людини набувають форми ін­тересу.

Доводиться, що інтерес є діалектичним по­єднанням об’єктивного та суб’єктивного начал.

Об’єктивність інтересу полягає у тому, що об’єк­тивно існують суб’єкт та його зовнішнє середо­вище, як й об’єктивно існує зв’язок суб’єкта із зовнішнім середовищем, а суб’єктивність інтер­есу полягає у тому, потреби мають індивіду­альний характер, і в результаті усвідомлення суб’єктом потреби та прагнення її задовольнити суб’єкт приступає до здійснення діяльності від­повідно до інтересу, який виник у нього.