Атомні станції в Україні: міжнародно-правове забезпечення ядерної безпеки в умовах війни

Анотація

Статтю присвячено дослідженню міжнарод­но-правового забезпечення ядерної безпеки в умовах війни в України на прикладі атомних електростанцій. Акцентується увага на тому, що розпочавши повномасштабне вторгнення на те­риторію нашої держави росія поставила увесь світ перед загрозою ядерної війни. Її дії пока­зали недосконалість та прогалини у міжнарод­но-правовій базі з охорони ядерних установок, яка не передбачала їх захисту у випадках те­рористичних атак, диверсій та збройних кон­фліктів. У статті висвітлена загальна хронологія подій, що відбувалися на Чорнобильській та За­порізькій АЕС після початку повномасштабного вторгнення. Окреслюється небезпечні дії країни-агресора та їх можливі наслідки. З’ясовано, що в умовах збройного конфлікту атомні елек­тростанції, згідно з міжнародним гуманітарним правом, підлягають особливому правовому за­хисту, що передбачає їх захищений статус і за­борону будь-яких нападів на них Систематизо­вано та досліджено ключові міжнародно-правові документи з питань ядерної безпеки, визначено їх роль і значення для правового регулювання у сфері ядерної безпеки. Зазначені документи здебільшого зосереджуються на питаннях вну­трішньої технічної безпеки ядерних об’єктів, тоді як їхні положення щодо загального забез­печення ядерної безпеки не охоплюють дієвих механізмів міжнародного регулювання та від­повідальності, особливо у контексті збройних конфліктів, воєнних дій чи окупації. Також було досліджено реакцію міжнародної спільноти на кризові події, пов’язані з атомними електро­станціями в Україні, а також ключові міжнарод­но-правові акти, ухвалені з метою посилення ядерної безпеки в умовах збройного конфлік­ту. Зокрема, проаналізовано резолюцію МАГА­ТЕ «Наслідки ситуації в Україні щодо безпеки, безпеки та гарантій», яка підкреслює важли­вість дотримання стандартів ядерної безпеки та встановлює засади захисту ядерної інфраструктури в умовах війни. Особливу увагу приділе­ноконцепції «Сім незамінних стовпів ядерної безпеки», що була запропонована МАГАТЕ для забезпечення захищеності ядерних об’єктів та попередження інцидентів, які можуть спричини­ти катастрофічні наслідки. Дослідження акцен­тує на тому, що міжнародні механізми регулю­ванняядерної безпеки в умовах конфлікту за­лишаються обмеженими, що зумовлює потребу в подальшому посиленні міжнародно-правових стандартів та розробці більш ефективних ін­струментів для запобігання ризикам, пов’язаним із ядерною інфраструктурою в зоні бойових дій.

Ситуація на українських АЕС продемонстру­валасуттєві прогалини в міжнародній системі забезпечення ядерної безпеки, зокрема від­сутність належного міжнародно-правового ре­гулювання для захисту ядерних об’єктів у зоні військових конфліктів. Результатом досліджен­ня став висновок про те, що досвід України має дати поштовх до переосмислення та удоскона­лення міжнародно-правової база щодо забезпе­ченняядерної безпеки, зокрема, шляхом роз­робки нових дієвих механізмів захисту ядерних установок, відповідальності за порушення пра­вил, а також ефективного впливу на порушни­ків.