Воєнний стан як чинник зростання корупції в Україні

Анотація

Визначається проблема зростання корупції в Україні в умовах воєнного стану, який був вве­дений через повномасштабне вторгнення Росій­ської Федерації у 2022 році. Автори аналізують, як впровадження цього режиму, націленого на забезпечення національної безпеки, посилює ризики корупційних зловживань через зростан­ня повноважень державних органів, економічні труднощі та обмежений громадський контроль. Основну увагу приділено наступним сферам: по­літичній, судовій, військовій і медичній, оскіль­ки вони мають значний вплив на українське сус­пільство та обороноздатність країни.

Спочатку аналізу піддається політичний ас­пект проблеми. Автори зазначають, що через під час воєнного стану, громадськість стикнулася з проблемами можливості контролю за ді­яльністю політичних лідерів, а через відсутність виборів під час воєнного стану політики можуть використовувати для своєї користі. Під час та­кого критичного періоду в історії нашої держави це веде до зниження прозорості процесів ухва­лення рішень, що підриває довіру суспільства до представників влади та інституцій загалом.

Далі досліджується сфера правосуддя, яка в умовах воєнного стану стикається із збільшен­ням випадків корупції у сфері правосуддя. Ав­тори на прикладі корупційного скандалу з ко­лишнім головою Верховного суду Князєва наго­лошують про недопустимість корупції в судовій системі, а також про важливість змін у чинному кримінальному законодавстві.

Проблеми у військовій та медичній сферах повинні розглядатися комплексно. Зокрема, ко- рупційні схеми у військовій галузі виникають під час закупівель, логістики, мобілізаційних процесів, а також у роботі військово-лікарських комісій (ВЛК). Недоліки у роботі ВЛК дозволя­ють певним особам уникати служби, тоді як інші потрапляють на фронт, незважаючи на серйозні проблеми зі здоров’ям. Це ставить під загрозу не лише життя військовослужбовців, але й за­гальну ефективність оборони.

Для протидії та запобіганню розвитку коруп- ційних ризиків автори пропонують комплекс заходів. Пропонується створення тимчасових органів громадського нагляду у взаємодії з між­народними партнерами (залучення їхніх пред­ставників), які разом здійснювали б моніторинг рішень уряду та Верховної Ради. Наголошуєть­ся, що незалежний нагляд посилить прозорість дій влади і підвищить довіру з боку громадян та міжнародних партнерів. Крім того, автори реко­мендують застосовувати фінансові санкції проти політичних партій та установ, що опинилися в корупційних скандалах, що стане стримуючим фактором.

У статті робиться висновок, що подолання корупції в умовах війни є ключовим для збере­ження національної єдності та ефективності ви­користання ресурсів. Це дозволить підвищити підзвітність державних інституцій та допоможе Україні впоратися із сучасними викликами.