Ґенеза становлення та розвитку адвокатської діяльності на українських територіях за часів литовського та австрійського панування

Анотація

Статтю присвячено дослідженню становлен­ня та розвитку адвокатської діяльності на укра­їнських територіях за часів литовського та ав­стрійського панування. Встановлено, що за часів входження українських земель до Великого кня­зівства Литовського діючі на її території норми права не лише впорядкували судовий процес, а й надали діяльності прокуратора трудового ха­рактеру, трансформувавши її у професію. Із роз­витком міського самоврядування, зокрема маг­дебурзького права, прокураторська діяльність починає набувати формалізованих рамок, а із запровадженням Литовських статутів правовий статус прокураторів отримав свого закріплення на рівні найвищих правових актів. Попри певні недоліки, інститут судового заступництва міцно вкоренився в судовому процесі та став невід’єм­ним елементом демократизації судової системи на українських територіях у XIV-XVI ст.

У період перебування українських територій під управлінням австрійських монархів адвокат­ська діяльність на ній регулювалася відповідно до австрійського законодавства, забезпечуючи собою чітку нормативно-правову основу функ­ціонування інституту адвокатури. Австрійські правові акти визначали умови вступу до ад­вокатури, обов’язки адвокатів та притягнення їх до відповідальності, сприяючи формуванню високих стандартів щодо особи адвоката. Жор­сткий відбір претендентів не лише забезпечував надання адвокатами якісних послуг, а й сприяв посиленню в суспільстві авторитету адвокату­ри, підвищував довіру до неї як до інституту, що виконує особливу соціальну функцію, відстою­ючи права та інтереси громадян. Як наслідок, адвокатура того часу поступово завойовувала суспільне визнання, стаючи важливим чинни­ком правового життя країни і значущою суспіль­ною силою.

Встановлено, що протягом XIX ст. роль ад­воката вийшла за рамки традиційного заступ­ництва в суді: адвокати надавали юридичні консультації, сприяли врегулюванню правових правочинів, роз’яснювали громадянам їхні пра­ва та можливості в контексті чинного законо­давства. Таким робом, адвокати сприяли поши­ренню правових знань і формуванню правосві­домості в суспільстві. Адвокатська діяльність за часів австрійського панування стала фунда­ментом для дотримання прав і свобод українців - підданих Імперії, зміцнила на українських те­риторіях рівень суспільної довіри до правових інституцій.