Право осіб з інвалідністю на безоплатну правничу допомогу як елемент доступу до правосуддя
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.06.96Ключові слова:
особа з інвалідністю, безоплатна правнича допомога, захист прав осіб з інвалідністю, доступ до правосуддя, принцип рівності, принцип недискримінації, складові права на доступ до судуАнотація
Стаття присвячена аналізу міжнародних та національних стандартів забезпечення права осіб з інвалідністю на безоплатну правничу допомогу. У ході дослідження з’ясовано суть права на доступ до суду відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю 2006 року, а також практики Європейського суду з прав людини. Окрему увагу приділено становленню системи безоплатної правничої допомоги в Україні. Під час аналізу положень міжнародних договорів, які становлять частину національного законодавства, було досліджено поняття і значення принципів рівності та недискримінації, зважаючи на їх роль у забезпеченні прав осіб з інвалідністю.
У ході роботи досліджено право на доступ до суду у світлі статті 6 Європейської конвенції з прав людини. Проаналізовано його складну структуру та комплексний характер, зумовлені широким трактуванням поняття доступності, яке включає, окрім правової регламентації, ефективні механізми практичної реалізації розглянутого права. Одним із таких дієвих механізмів є система безоплатної правничої допомоги. При тому, хоч обов’язок її встановлення прямо не випливає зі статті 6 Конвенції, більш ніж сорокарічна практика ЄСПЛ підтвердила, що відсутність в особи можливості скористатися відповідними видами послуг безкоштовно становить порушення її права на доступ до суду.
Проаналізовано нормативне закріплення права на безоплатну первинну та вторинну правничу допомогу в українському законодавстві. З’ясовано, що доступ осіб з інвалідністю до послуг первинної правничої допомоги безоплатно надається на загальних підставах. На противагу, задоволення заяви про надання вторинної правничої допомоги можливе лише за наявності визначених підстав. При цьому, для прийняття рішення про те, чи має особа з інвалідністю відповідне право, законодавець використовує фінансовий критерій - рівень доходу заявника.
Проаналізовано статистичну інформацію центрів надання безоплатної правової допомоги за 2023 рік, яка свідчить про важливість системи саме для осіб з інвалідністю, які становили 12% від загальної кількості заявників у 2023 році. Використання послуг державних юристів під час цивільних, адміністративних, кримінальних проваджень демонструє вагому роль системи безоплатної правничої допомоги в ефективному захисті особами з інвалідністю своїх прав та інтересів, що стала невід’ємним аспектом права на доступ до правосуддя.
Посилання
Конвенція про права осіб з інвалідністю. № 995_g71. 2006 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text (дата звернення: 10.11.2024 р.).
Ханюкова І.Я., Ханюков О.О. Огляд Українського законодавства щодо дотримання в Україні статей Конвенції ООН про права інвалідів: рівність та недискримінація і доступ до правосуддя. Український вісник медико-соціальної експертизи. 2020. № 2 (16). С. 49-55. URL: http://repo.dma.dp.ua/5498/1/ujmse_2015_2_13.pdf (дата звернення: 10.11.2024 р.).
Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-ep/ed20200101#Text (дата звернення: 10.11.2024 р.).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. № 995_004. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/ed20210801#Text (дата звернення: 10.11.2024 р.).
Пузирний В.Ф. Європейський стандарт (принцип) ефективного правового захисту в адміністративному судочинстві: досвід для України. Нове українське право. 2022. Вип. 6. Т. 2. С. 127-131.
Віткаускас Д., Диков Г. Захист права на справедливий суд відповідно до Європейської конвенції з прав людини: посібник для юристів / 2-ге видання. Київ: Pronto Print, 2019. 190 с. URL: https://www.echr.com.ua/wp-content/uploads/2018/06/spravedlyviy-sud-ECHR_UKR.pdf (дата звернення: 10.11.2024 р.).
Granger v. the United Kingdom: Report of the Commission. December 12, 1988. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-45433%22]} (дата звернення: 10.11.2024 р.).
Справа Ейрі (1): рішення Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 1979 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_332#Text (дата звернення: 10.11.2024 р.).
Сидоренко Н.С., Анастасьєва Н.В. Право на безоплатну вторинну правову допомогу: основоположна задача публічного управління в контексті доступності правосуддя в Україні. Scientific Collection «InterConf».2024. № 200. С. 53-58. URL: https://archive.interconf.center/index.php/conference-proceeding/article/download/6184/6220 (дата звернення: 10.11.2024 р.).
Про безоплатну правничу допомогу: Закон України від 02.06.2011 № 3460-VI. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 (дата звернення: 10.11.2024 р.).
Про Державний бюджет України на 2024 рік: Закон України від 09.11.2023 № 3460-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text (дата звернення: 10.11.2024 р.).
Річний звіт системи безоплатної правничої допомоги за 2023 рік. URL: https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/zvit-systemy-bpd-2023-2.pdf (дата звернення: 10.11.2024 р.).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 О.І. Кувіла
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.