Право осіб з інвалідністю на безоплатну правничу допомогу як елемент доступу до правосуддя

Автор(и)

  • О.І. Кувіла доктор філософії, доцент кафедри юриспруденції Чернівецького інституту Міжнародного гуманітарного університету, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.06.96

Ключові слова:

особа з інвалідністю, безоплатна правнича допомога, захист прав осіб з інвалідністю, доступ до правосуддя, принцип рівності, принцип недискримінації, складові права на доступ до суду

Анотація

Стаття присвячена аналізу міжнародних та національних стандартів забезпечення права осіб з інвалідністю на безоплатну правничу до­помогу. У ході дослідження з’ясовано суть права на доступ до суду відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Конвенції ООН про права осіб з інва­лідністю 2006 року, а також практики Європей­ського суду з прав людини. Окрему увагу приді­лено становленню системи безоплатної правни­чої допомоги в Україні. Під час аналізу положень міжнародних договорів, які становлять частину національного законодавства, було досліджено поняття і значення принципів рівності та недискримінації, зважаючи на їх роль у забезпеченні прав осіб з інвалідністю.

У ході роботи досліджено право на доступ до суду у світлі статті 6 Європейської конвен­ції з прав людини. Проаналізовано його складну структуру та комплексний характер, зумовлені широким трактуванням поняття доступності, яке включає, окрім правової регламентації, ефек­тивні механізми практичної реалізації розгляну­того права. Одним із таких дієвих механізмів є система безоплатної правничої допомоги. При тому, хоч обов’язок її встановлення прямо не випливає зі статті 6 Конвенції, більш ніж соро­карічна практика ЄСПЛ підтвердила, що відсут­ність в особи можливості скористатися відпо­відними видами послуг безкоштовно становить порушення її права на доступ до суду.

Проаналізовано нормативне закріплення права на безоплатну первинну та вторинну правничу допомогу в українському законодав­стві. З’ясовано, що доступ осіб з інвалідністю до послуг первинної правничої допомоги безоплат­но надається на загальних підставах. На проти­вагу, задоволення заяви про надання вторинної правничої допомоги можливе лише за наявності визначених підстав. При цьому, для прийняття рішення про те, чи має особа з інвалідністю від­повідне право, законодавець використовує фі­нансовий критерій - рівень доходу заявника.

Проаналізовано статистичну інформацію цен­трів надання безоплатної правової допомоги за 2023 рік, яка свідчить про важливість системи саме для осіб з інвалідністю, які становили 12% від загальної кількості заявників у 2023 році. Використання послуг державних юристів під час цивільних, адміністративних, кримінальних проваджень демонструє вагому роль системи безоплатної правничої допомоги в ефективно­му захисті особами з інвалідністю своїх прав та інтересів, що стала невід’ємним аспектом права на доступ до правосуддя.

Посилання

Конвенція про права осіб з інвалідністю. № 995_g71. 2006 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text (дата звернення: 10.11.2024 р.).

Ханюкова І.Я., Ханюков О.О. Огляд Українського законодавства щодо дотримання в Україні статей Конвенції ООН про права інвалідів: рівність та недискримінація і доступ до правосуддя. Український вісник медико-соціальної експертизи. 2020. № 2 (16). С. 49-55. URL: http://repo.dma.dp.ua/5498/1/ujmse_2015_2_13.pdf (дата звернення: 10.11.2024 р.).

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-ep/ed20200101#Text (дата звернення: 10.11.2024 р.).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. № 995_004. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/ed20210801#Text (дата звернення: 10.11.2024 р.).

Пузирний В.Ф. Європейський стандарт (принцип) ефективного правового захисту в адміністративному судочинстві: досвід для України. Нове українське право. 2022. Вип. 6. Т. 2. С. 127-131.

Віткаускас Д., Диков Г. Захист права на справедливий суд відповідно до Європейської конвенції з прав людини: посібник для юристів / 2-ге видання. Київ: Pronto Print, 2019. 190 с. URL: https://www.echr.com.ua/wp-content/uploads/2018/06/spravedlyviy-sud-ECHR_UKR.pdf (дата звернення: 10.11.2024 р.).

Granger v. the United Kingdom: Report of the Commission. December 12, 1988. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-45433%22]} (дата звернення: 10.11.2024 р.).

Справа Ейрі (1): рішення Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 1979 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_332#Text (дата звернення: 10.11.2024 р.).

Сидоренко Н.С., Анастасьєва Н.В. Право на безоплатну вторинну правову допомогу: основоположна задача публічного управління в контексті доступності правосуддя в Україні. Scientific Collection «InterConf».2024. № 200. С. 53-58. URL: https://archive.interconf.center/index.php/conference-proceeding/article/download/6184/6220 (дата звернення: 10.11.2024 р.).

Про безоплатну правничу допомогу: Закон України від 02.06.2011 № 3460-VI. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 (дата звернення: 10.11.2024 р.).

Про Державний бюджет України на 2024 рік: Закон України від 09.11.2023 № 3460-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text (дата звернення: 10.11.2024 р.).

Річний звіт системи безоплатної правничої допомоги за 2023 рік. URL: https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/zvit-systemy-bpd-2023-2.pdf (дата звернення: 10.11.2024 р.).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-16

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право