Конфлікт інтересів: підходи до втілення поняття в законодавство України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.06.108

Ключові слова:

конфлікт інтересів, корупція, публічна служба, професійна етика, антикорупційне законодавство

Анотація

Стаття продовжує науково-правовий дискурс навколо визначення поняття «конфлікт інтере­сів». Актуальність цієї теми зумовлена активним впровадженням концепції конфлікту інтересів в системи державного управління в країнах, що інтегруються в міжнародне співтовариство. На національному рівні механізми запобігання та врегулювання конфлікту інтересів розробляють­ся шляхом виконання міжнародних договорів та прийняття методичних рекомендацій міжна­родних організацій, які забезпечують організа­ційно-правову основу. Однак особливості дер­жавного управління та правових традицій впли­вають на те, як ця концепція застосовується в рамках існуючої політичної та правової системи країни. Незважаючи на те, що питання конфлік­ту інтересів досліджували багато вчених, підхід до концептуальної реалізації в національному законодавстві, на нашу думку, залишається не­достатньо розробленим. Дискусійним залиша­ється визначення поняття «конфлікт інтересів» та підходи до його застосування в законотворчій та правозастосовній діяльності. У цій статті роз­глядаютьсясучасні підходи в Україні до визна­чення поняття «конфлікт інтересів» та дослід­жуютьсясучасні стратегії створення правової бази для запобігання та врегулювання конфлік­туінтересів; висвітлюється правозастосовній аспект проблеми. У статті стверджується, що в Україні інтеграція антикорупційного законодав­ствазі стандартами професійної етики в єдину правову систему має декларативний характер. Крім того, зазначається, що чинному законодав­чому визначенню поняття «конфлікт інтересів» бракує точності, ясності та визначеності, не­обхідних для правових норм. Підсумовуючи, у статті підкреслюється, що чітке концептуальне розуміння поняття «конфлікт інтересів» є необ­хідним для формування національної політики, спрямованої на запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. У статті наголошується на важливості механізмів регулювання професійної поведінки посадових осіб, як істотного аспекту концепції конфлікту інтересів.

Посилання

Закон України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції» № 251-V. Редакція від 28.04.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/251-16#Text (дата звернення:10.08.2024).

Пастух І.Д. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у публічно-правових відносинах засобами адміністративного права. дис. ... докт. юрид. наук. спец.: 12.00.07. НАВС. Київ, 2021. 518 с.

Рівчаненко С.В. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів як спосіб про-тидії корупції: дис.. канд.. юрид. наук. спец. 12.00.07. Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2017. 195 с.

Голяшкіна О.А. Еволюція інституту запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у системі публічної служби. Вісник НАДУ. Серія «Державне управління». 2020. № 1. С. 13-22.

Мудрий С.М. Конфлікт інтересів в корпоративних юридичних особах. Dictum Factum. 2023. № 1 (13). С. 61-76.

Олешко О.М. Уявний конфлікт інтересів на публічній службі. Актуальні питання у сучасній науці. 2023, № 9(15). С. 333-344.

Бусол О. Проблеми врегулювання конфлікту інтересів у законодавчій гілці влади. Актуальні проблеми запобігання та протидії корупції: тези І Всеукраїнської науково-практичної конференції (Хмельницький, 28 жовтня 2021 року). Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2021. С. 62-64.

Токар-Остапенко О.В. Урегулювання конфлікту інтересів на державній службі: можливості застосування європейського досвіду в Україні : аналіт. доп. / О.В. Токар-Остапенко. К.: НІСД, 2013. 48 с.

Новак О.Д. Правові засади дисциплінарної відповідальності державних службовців в Україні: монографія; за заг. ред. В.В. Зуй. Х. : Право, 2015. 200 с.

Мошенський С.З., Нонік В.В., Сергієнко І.Г. Правовий механізм регулювання професійної етики в системі державного управління. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 6. С. 116-121.

Політики і практики запобігання конфлікту інтересів у дев’яти країнах ЄС. Порівняльний аналіз. Документ SIGMA № 36. 45 с. URL: http://www.sigmaweb.org/publications/39584967.pdf (дата звернення: 25.08.2024).

Закон України «Про запобігання корупції» № 1700-VII. Редакція від 04.05.2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (дата звернення: 28.08.2024).

Кодекс України про адміністративні правопорушення № 80731-X. Редакція від 23.06.2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1827 (дата звернення: 28.08.2024).

Кодекс адміністративного судочинства України № 2747-IV. Редакція від 21.06.2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text (дата звернення: 30.08.2024).

Наказ Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158 «Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1203-16#Text (дата звернення: 30.08.2024).

Стеценко Ю.В. До поняття об’єктивності в судочинстві. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. 2014. Вип. 10-1(2). С. 118-120.

Рекомендація № R (2000) 10 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців (прийнята Комітетом міністрів на 106 сесії 11 травня 2000 року). URL: https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Rekomend_poved_DS.pdf (дата звернення: 30.08.2024).

Закон України «Про державну службу» № 889-VIII. Редакція від 30.06.2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text (дата звернення: 30.08.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-16

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право