Кримінальна відповідальність за воєнні злочини

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз інституту кримінальної від­повідальності за порушення законів та звичаїв війни в контексті сучасних викликів міжнарод­ного гуманітарного права. Актуальність дослі­дження зумовлена необхідністю вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за військові злочини в умовах сучасних збройних конфліктів та важливістю забезпечення ефек­тивного правосуддя щодо воєнних злочинців.

Досліджено історичну ґенезу формування правової регламентації відповідальності за по­рушення законів та звичаїв війни, починаючи від Гаазьких конвенцій до сучасних міжнарод­но-правових актів. Особливу увагу приділено аналізу положень Женевських конвенцій 1949 року як фундаментальної основи сучасного між­народного гуманітарного права у сфері захисту прав учасників збройних конфліктів.

На підставі системного аналізу визначено специфіку правового статусу різних категорій учасників збройних конфліктів (комбатантів, некомбатантів, цивільного населення, військо­вополонених) та особливості їх захисту нормами міжнародного гуманітарного права. Здійснено детальний аналіз складу злочину, передбачено­го статтею 438 Кримінального кодексу України, з акцентом на проблематиці визначення контек­стуальних елементів воєнних злочинів.

У роботі розкрито дискусійні аспекти доктри­нального тлумачення контекстуального елемен­ту воєнних злочинів, проаналізовано різні нау­кові підходи до його природи та місця в системі елементів складу злочину. Обґрунтовано взаємозв’язок контекстуальних обставин з об’єк­тивними та суб’єктивними ознаками військових злочинів.

Досліджено специфіку різних видів відпо­відальності за порушення законів та звичаїв війни, включаючи індивідуальну, колективну та державну відповідальність. Проаналізовано роль міжнародних судових інституцій у забез­печенні невідворотності покарання за воєнні злочини та проблеми їх ефективного функціо­нування.

На основі проведеного дослідження сформу­льовано пропозиції щодо вдосконалення меха­нізмів притягнення до кримінальної відповідаль­ності за порушення законів та звичаїв війни та розроблено рекомендації для підвищення ефек­тивності міжнародного правосуддя у цій сфері.