Особливості кримінальної відповідальності, передбаченої за колабораційну діяльність

Анотація

Стаття досліджує особливості кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність в Україні як один із ключових викликів для наці­ональної безпеки в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації. У роботі аналізу­ється підґрунтя для запровадження відповідних норм законодавства, зокрема статті 111-1 Кри­мінального кодексу України (ККУ), та їх значен­ня в боротьбі з колабораціонізмом. Окреслено проблематику, пов’язану із застосуванням даних норм, зокрема розмежуванням злочинних дій та поведінки, спрямованої на виживання громадян на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).

У статті представлено огляд історичного контексту терміну «колабораціонізм» та його сучасного значення. Зазначено, що колабораційна діяльність охоплює різноманітні форми, такі як публічне заперечення агресії, співп­раця з окупаційною владою, організація не­законних виборів чи референдумів, участь у пропагандистських заходах. Водночас наго­лошується на відсутності чіткого визначення цього терміну у ККУ, що ускладнює його прак­тичне застосування.

Статистичні дані підтверджують актуальність проблеми: з моменту запровадження статті 111­1 зареєстровано понад 8 тисяч проваджень. Однак високий відсоток обвинувальних вироків і відсутність виправдальних рішень виклика­ютьзанепокоєння щодо дотримання принципів справедливості та прав людини. У дослідженні розглянуто зауваження Управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо недостатньої чіткості формулювань цієї статті, які можуть спричинити свавільне її застосування.

Автори пропонують удосконалити криміналь­не законодавство шляхом:

1. Введення чіткого визначення колабора­ціонізму у ККУ.
2. Уточнення положень статті 111-1 відпо­відно до міжнародних стандартів.
3. Забезпечення правового розмежування між злочинами та діями, пов’язаними із вижи­ванням.
4. Гармонізації законодавства України із нормами міжнародного гуманітарного права.

Зміни сприятимуть підвищенню ефективності боротьби з колабораціонізмом, одночасно за­безпечуючи баланс між покаранням винних і захистом прав громадян на ТОТ.