Напрями запобігання кіберзлочинності та вдосконалення правового регулювання захисту прав людини у кіберпросторі

Анотація

Дослідження спрямоване на визначення ос­новних проблем реалізації захисту прав людини у кіберпросторі та розробку сучасних і дієвих напрямів вдосконалення правового регулюван­ня, щодо підвищення рівня захищеності корис­тувачів в мережі Інтернет та зміцнення довіри громадян до цифрового середовища. Проаналі­зовано та запропоновано напрями запобігання кіберзлочинності, однією з найсерйозніших про­блем сучасного кіберпростору, особливо в кон­тексті постійних кібератак.

Особливу увагу приділено аналізу сучасних загроз і проблем, пов’язаних із порушенням прав людини у кіберпросторі в умовах постійних кібератак, що значно активізувалися після повномасштабного вторгнення рф. Передусім, було проаналізовано основні національні та міжна­родні нормативно-правові акти, що регулюють захист прав людини у кіберпросторі. Виявлено, що наявна нормативно-правова база, якою ке­рується Україна є дещо неактуальною в сучас­них умовах, оскільки не повною мірою охоплює нові загрози, які виникають у процесі розвитку інформаційних технологій. Надано мотивовані пропозиції щодо внесення змін до чинного наці­онального законодавства України, що стосують­ся вдосконалення механізмів захисту прав лю­дини у кіберпросторі. Також порушено питання захисту персональних даних, зокрема, проана­лізовано концепцію «права бути забутим», яка є особливо актуальною в умовах швидкого роз­повсюдження інформації в Інтернеті.

Окремо розглянуто проблеми захисту прав дітей у кіберпросторі, зокрема такі явища, як кібербулінг, грумінг і надмірний вплив насиль­ницького контенту. Акцентовано увагу на важ­ливості запровадження спеціальних заходів захисту для дітей, зокрема, шляхом посилення контролю за доступом до небезпечних вебресурсів, а також активізації роботи з підвищення рівня обізнаності батьків і освітян щодо загроз у цифровому просторі. Також проаналізовано заходи юридичної відповідальності за кібербулінг у США та Канаді. Крім цього, у статті детально регламентовано та обґрунтовано до­цільність розробки Стратегії інформаційної без­пеки дітей у кіберпросторі та Стратегії цифро­вого громадянства. Наголошено на необхідно­сті впровадження в Україні інституту майнової відповідальності за кібербулінг. Зроблено ви­сновок про необхідність комплексного підходу до вдосконалення правового регулювання кіберпростору.