Особливий період як обов’язкова ознака при кваліфікації за ст. 114-1 Кримінального кодексу України

Анотація

Стаття присвячена аналізу “особливого пе­ріоду” як обов’язкового елемента складу злочи­ну, передбаченого статтею 114-1 Кримінального кодексу України. Ця ознака впливає на кваліфі­кацію злочинів, пов’язаних з перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та ін­ших військових формувань.

В умовах постійних терористичних загроз та через події, які відбулись на території України, Законом України “Про внесення змін до Кримі­нального кодексу України” від 8 квітня 2014 року запроваджено кримінальну відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у особливий період (стаття 114-1 Кримінального кодексу України), яка стає все більш актуаль­ною в теперішній час. Все частіше спостеріга­ється використання терміну “особливий період” та “воєнний стан” на законодавчому рівні.

Важливо, що з моменту оголошення мобі­лізації Збройних Сил України та інші військові формування, які створені відповідно до закону, переходять до функціонування (щодо органі­зації і штатів) за правилами воєнного часу. А в особливий період діяльність військових фор­мувань пов’язана насамперед з виконанням їх завдань, передбачених законами України, у воєнний час. Крім того, в особливий період це може бути діяльність військових формувань по закінченню воєнних дій у частково відбудовний період.

Проаналізована низка законодавчих, норма­тивно-правових актів та судових рішень щодо кримінальної відповідальності за перешкоджан­ня законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, в особливий пе­ріод. Виявлено основні етапи “особливого пе­ріоду”, які впливають на всі сфери суспільства, зокрема, на діяльність державних органів, під­приємств та громадян, та передбачає особливий режим функціонування Збройних Сил України. Разом з тим, особливий період під час воєнно­го стану може бути, як обставиною, що обтяжує покарання при вчиненні злочину.

Отже, при розгляді справ та обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суди повинні враховувати період часу, обстановку, характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних право­порушень, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини покарання при вчиненні злочину та ін.