Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в період дії воєнного стану
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.06.135Ключові слова:
тримання під вартою, воєнний стан, кримінальне провадження, запобіжний західАнотація
Стаття присвячена дослідженню проблематики застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням змін до КПК України в умовах воєнного стану. В статті висвітлено, які саме зміни відбулися в Кримінальному процесуальному кодексі України щодо застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою в умовах воєнного стану, а також зроблені висновки щодо ефективності цих змін та рекомендації щодо подальшого їх удосконалення.
Проаналізовано законодавчі зміни щодо «делегування» окремих повноважень слідчого судді керівнику органу прокуратури, що є винятком із загальних правил обрання запобіжних заходів, які встановлені національним законодавством. Встановлено, що законодавець відступив від окремих зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською конвенцією з прав людини фактично делегувавши деякі повноваження слідчих суддів, суду керівникам органів прокуратури. Запропоновано: 1) внести зміни в ст. 615 КПК України: поміняти порядок продовження строку дії ухвали про тримання під вартою, на те, щоб керівники органів прокуратури мали право продовжувати строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою виключно до осіб, котрі підозрюються за вчинення злочинів, передбачених Розділом І КК України, а також злочинів, вчинених на територіях введення бойових дій; 2) внести зміни до ст. 8 КПК України: надати право слідчому судді або суду оцінювати наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України та право на власний розсуд, який повинен ґрунтуватися на основах доведеності цих ризиків, визначати вид того чи іншого запобіжного заходу для військовослужбовців.
Розглянуті в статті питання не вичерпують проблем КПК України в частині, що стосується порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в період дії воєнного стану. Проте запропоновані зміни дозволять одразу привести вітчизняне законодавство, що стосується порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в період дії воєнного стану у відповідність до європейських стандартів захисту прав людини у царині кримінального судочинства.
Посилання
Лоскутов Т.О. Правова регламентація тримання під вартою в умовах воєнного стану. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. Івано-Франківськ: ЛДУВС, 2022. № 2 (98). С. 126–135.
Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text (дата звернення: 14.11.2024).
Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції: Закон України від 12.08.2014 р. № 1631-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014. № 39. Ст. 2008.
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013. № 9-10. № 11-12. № 13. Ст. 88.
Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану: Закон України від 16.08.2022 р. № 2531- ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2531-20#Text (дата звернення: 14.11.2024).
Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв’язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння: Закон України від 01.12.2022 р. № 2810-ІХ. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2023. № 29. Ст. 108.
Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки: Закон України від 14.04.2022 р. № 2198- ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text (дата звернення: 14.11.2024).
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text (дата звернення: 14.11.2024).
Європейська конвенція з прав людини від 04.11.1950 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text (дата звернення: 14.11.2024).
Рішення конституційного суду України у справі за конституційними скаргами Ковтун Марини Анатоліївни, Савченко Надії Вікторівни, Костоглодова Ігоря Дмитровича, Чорнобука Валерія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини п’ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України від 25.06.2019 р. № 7-р/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-19#Text (дата звернення: 14.11.2024).
Дяковський О.С., Габрелян А.Ю. Основні засади та принципи протидії дезінформації. Юридичний вісник, 2024. № 4. С. 30–36.
Стрілецька О.В., Габрелян А.Ю. Реалізація принципу змагальності в ході проведення досудового розслідування. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право», 2024. Випуск 81(1). С. 168–179.
Стрілецька О.В., Габрелян А.Ю. Реалізація принципу змагальності під час судового розгляду. Аналітично-порівняльне правознавство, 2024. Випуск 2. С. 719–731.
Стрілецька О.В., Габрелян А.Ю. Організаційні проблеми реалізації принципу змагальності у кримінальному процесі. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, 2024. № 1. С. 328–340.
Стрілецька О.В., Габрелян А.Ю. Реалізація принципу змагальності в кримінальному процесі країн романо-германської правової сім’ї. VI Міжнародна науково-теоретична конференція «Традиційні та інноваційні підходи до наукових досліджень» (08.03.2024; м. Вінниця, Україна), 2024. С. 64–70.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Е.В. Дяченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.