Державно-репрезентаційна та корпоративно-правова природа доброчесності суддів: дискусія про європейські стандарти

Анотація

Вказується, право на справедливий суд гаран­тується статтею 6 Європейської конвенції з прав людини. Ефективна реалізація цього права, зокре­ма, вимагає, щоб кожен мав право бути почутим «незалежний і безсторонній суд, створений за­коном для визначення прав та обов’язків цивіль­ного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Стаття присвячена аналіз відповідності націо­нального правового регулювання європейським стандартам щодо доброчесності суддівського кор­пусу та визначенню правової природи цього явища в публічно-владній та професійно-трудовій сфері. Вказано, що парадигма функціонування судової системи містить вимоги професійності, незалежнос­ті та доброчесності здійснення правосуддя, що фор­мує основу розвитку державності та утвердження засад верховенства права, що є вимогою міжнарод­них та європейських стандартів судочинства.

Умотивовано, що державно-репрезентативна функцію доброчесності суддів проявляється у ви­сокій професійно-моральній відповідності суддів­ського корпусу вимогам до високої посади судді. Вимоги є ширшими ніж до доброчесності інших службовців припустімо органів виконавчої влади та місцевого самоврядування через те, що судді наділені унікальними повноваженнями - захищати та поновлювати права та свободи, законні інтере­си від імені держави.

Корпоративно-трудова природа доброчесності виокремлена як професійний критерій для суддів (кандидатів у судді) для того, щоб відповідати за­йманій посаді, що зумовлено передусім тим, що судочинство відбувається через впровадження ді­яльності, що ґрунтується на правосвідомості судді та держава надає їх достатньо широку дискрецію для реалізації повноважень. Така природа прояв­ляється у відкритості та прозорості, що є гарантією досягнення доброчесності суддів та судової влади та суддівському самоврядуванні. Ґрунтуючись на висновках Консультативної Ради Європейських суддів доведено, що подолання корупції як прояву недоброчесності сприяє загальному рівню легітимізації, де функціональна легітимність базується на громадській довірі, що створюється через від­мінну роботу, прозорість, підзвітність.

Доведено гіпотетичну ефективність нові модель корпоративно-трудових відносин, що складається в нашій державі - спільна координаційна робота органів суддівського самоврядування, громадян­ського суспільства та незалежних міжнародних експертів.