Аспекти змістовного наповнення права на інформаційну безпеку в контексті національної безпеки

Анотація

У статті розкривається сутність та змістовне наповнення одного із найважливіших прав лю­дини як права на інформаційну безпеку, що на­разі є надактуально для будь-якої демократич­ної правової держави, особливо для тієї держа­ви, яка зазнає військової агресії зі сторони іншої сусідньої держави, так, наприклад, як Україна.

У процесі наукового дослідження права на інформаційну безпеку виявлено, що таке пра­во відбувається в контексті та взаємозалеж­ності з національною безпекою, адже остання проявляє характер та політику держави та є її вектором розвитку, і відповідно передбачає та­кож ведення інформаційної політики держави. В розгляді даного права акцент ставиться на його змісті, а також на тому, що це право первинно належить людині на праві природної потреби в комунікації, а отже фундаментально розглядати право на інформаційну безпеку потрібно через площину природно-правових прав людини, а також через систему загальних прав людини та громадянина.

На основі розкриття змістовної частини права на інформаційну безпеку з’ясовано, що вона є важливою самостійною частиною у забезпечен­ні національної безпеки країни, що вказане пра­во визначає стан захисту не лише національних інтересів, а також й стан захищеності повного інформаційного простору, як від зовнішніх, так і від внутрішніх викликів, які постають перед сучасним українським суспільством. Оскільки право на інформаційну безпеку є важливою та самостійною частиною в системі прав людини та громадянина, і є частиною національної без­пеки, то вказане право являє собою низку безпекових аспектів, а саме інформаційно-психо­логічну безпеку та інформаційно-технологічну безпеку особи та держави.

Право на інформаційну безпеку людини не повинно захищати лише технічні моменти його реалізації або безпекою самої інформації (в електронному, паперовому, комунікаційно­му форматі). Воно також стосується усіх сторін прояву вказаного права та його захисту у ви­гляді інформаційних даних незалежно від форм її прояву.

Право на інформаційну безпеку безперечно розширилося із розвитком нових комп’ютерних, інформаційних засобів. В світлі розвитку цього права мова йде не лише про втрату звичайної інформації, а в першу чергу про гарантованість її захисту з прив’язкою до національних особли­востей держави, що також включає до свого змі­сту деякі чинники: людину, систему, процеси.