Особливості формування правосвідомості студентів закладів вищої освіти: реалії сьогодення

Анотація

Стаття присвячена особливостям формуван­ня правосвідомості студентів закладів вищої освіти в контексті викликів та реалій воєнного сьогодення, що є важливим завданням для пов­ноцінного розвитку громадянського суспільства і правової держави.

Наголошено, що закладам вищої освіти, в межах освітнього простору, потрібно приділяти увагу формуванню і розвитку ціннісних право­вих установок студентів, правової культури та правосвідомості. Формувати особистість з пра­вомірними переконаннями, повагою до права, національних символів, до людської гідності і прав та свобод людини потрібно на основі ви­значеної загальнодержавної політики, зокрема, в освітньому просторі і безпосередньо в закла­дах вищої освіти.

З’ясовано, що усвідомлення особливостей поведінки, допустимої, чи не допустимої самореалізації у суспільстві та сприйняття правил і норм соціальної взаємодії між людьми в державі залежить від внутрішніх переконань та право­свідомості особи.

Наголошено, що студенти закладів вищої освіти, під час навчання набувають певних фа­хових компетентностей, а також, продовжують процес власної соціалізації. Цей процес прямо залежить від того в якому середовищі форму­ється особа, які ціннісні установки вона виро­бляє під впливом оточення.

Зазначено, що в закладах вищої освіти до­цільно створювати правові консультативні цен­три, які, окрім безкоштовної правової допомоги, надаватимуть консультації і роз’яснюватимуть студентам норми чинного законодавства, знайо­митимуть їх з особливостями правових систем, спонукатимуть студентів до осмислення ролі і значення права для суспільства.

Акцентовано увагу на тому, що сформовані в молодому віці ціннісні установки та орієнтації стануть основою для правомірної поведінки лю­дини і дозволять усвідомити цінність прав, сво­бод людини і громадянина, людської гідності та людини, загалом. Це стане запорукою того, що така особа в майбутньому буде здатна формува­ти демократичне суспільство і правову державу на основі загально-цивілізаційних норм і прин­ципів співжиття людства.