Правовий звичай у цивільному законодавстві Другої Речі Посполитої

Автор(и)

  • Н.Г. Захарчин кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри права та інформаційної діяльності Національного лісотехнічного університету України, Україна https://orcid.org/0000-0003-3000-2595

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.3

Ключові слова:

звичай, цивільне законодавство, Друга Річ Посполита, Кодекс зобов’язань, Торговий кодекс

Анотація

Досліджується місце звичаю у цивільному законодавстві міжвоєнної (1918-1939 рр.) Польщі. Відзначається, що у Другій Речі Посполитій відбувалась уніфікація національного законодавства, у тому числі у сфері цивільного права. Розпочата кодифікація зіткнулась із значними трудноща­ми, оскільки на різних територіях відновленої Польщі попередньо функціонували різні законода­вчі системи (австрійська, німецька, російська). З об’єктивних причин законодавці аж до початку Другої світової війни не встигли завершити формування власного Цивільного кодексу. Однак, у різних галузях цивільного права було прийнято ряд нормативно-правових актів, що ставили на меті узгодити існуючі розбіжності у цивільних правовідносинах єдиної держави. Такими важли­вими документами у галузі цивільного права стали Кодекс зобов’язань 1933 р. та Торговий ко­декс 1934 р. Аналізуються роль та значення звичаю у цих а також у інших нормативно-правових актах. Так, Кодекс зобов’язань не визначав у правовому сенсі дефініцію «звичай» та пов’язані з нею поняття. Однак, дія звичаю широко використовувалась при визначення умов, за яких зо­бов’язання мало бути виконане. Звичай, поряд із договором та законом, впливав на матеріальні та фінансові зобов’язання сторін. У відносинах наймодавець - наймач також важливу роль від­водилось звичаю.

Розглянуто статті Торгового кодексу, в яких виокремлюється звичай та пов’язані з ним понят­тя. Так, вже у статті 1 окреслюється наявність звичаєвого права та алгоритми його реалізації. У Кодексі звичаєве право фактично прирівнювалось до норм господарського законодавства. Автор­ка показує використання законодавцем правової дефініції «торговий звичай». Відзначається, що торговий звичай становив різновид звичаїв чесного обороту, чи добросовісної поведінки, відомих загальному праву, зокрема, зобов’язальному праву міжвоєнної Польщі.

Зроблено висновок, що у цивільному законодавстві Другої Речі Посполитої активно використо­вувались поняття звичаю, звичаєвого права, торгового звичаю та т. зв. звичаю чесного обороту. Водночас польське цивільне законодавство не давало визначення цим поняттям.

Посилання

Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text.

Górnicki, L. Założenia i koncepcja kodyfikacji prawa w II RP. Prawo i Więź. 2022. (4 (42)). S. 618-661.

Juliusz Bardach, Boguslaw Lesnodorski, Michat Pietrzak. (2009) Historia ustroju i prawa polskiego. LexisNexis: Warszawa, 2009. 693 s.

Studnicki F. Działanie zwyczaju handlowego w zakresie zobowiązań z umowy. Kraków, 1949. 162 s.

Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 27 października 1933 r. Kodeks zobowiązań. Dz. U. 1933. Nr. 82 poz. 598.

Longchamps de Berier R. Czynności prawne. Encyklopedja Prawa Prywatnego. Warszawa, Bydgoszcz. 1931. 45 s.

Górnicki, L. Przewodnie konstrukcje i pojęcia kodeksu handlowego z 1934 roku. Przegląd Prawa i Administracji. 2015. 101. 63-91.

Dziurzyński T. Prawo zwyczajowe w przyszłej ustawie handlowej. Czasopismo Prawnicze i Ekonomiczne: organ Wydziału Prawa i Administracji Uniwersytetu Jagiellońskiego oraz Towarzystwa Prawniczego i Ekonomicznego w Krakowie. 1929. Z. 1-12. S. 356-367.

Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 27 czerwca 1934 r. Kodeks handlowy. Dz.U. 1934. Nr 57. Poz. 502

Frąckowiak, J. Osiemdziesiąt lat polskiego prawa handlowego - wzloty, upadki oraz mozolna reaktywacja. Przegląd Prawa i Administracji. 2015. 101. S. 45-62.

Honzatko M. Polski Kodeks Handlowy. Głos Prawa. 1933. Nr 11. S. 635-646.

Górnicki L. Sprzedaż handlowa według kodeksu handlowego z 1934 r. Handel w dziejach państwa i prawa, Wrocław, 2021. S. 179-212.

Бедрій М.М. Значення звичаїв у зобов’язальному праві республіки Польща (1918-1939 рр.). Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції,м. Ужгород, 15-16 лютого 2019 р. Ужгород: Ужгородський національний університет, 2019. С. 7-10.

Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 14 listopada 1924 r. o prawie wekslowem. Dz.U. 1924. Nr 100. Poz. 926.

Ustawa z dnia 28 kwietnia 1936 r. - Prawo wekslowe. Dz.U. 1936. Nr 37. Poz. 282.

Ustawa z dnia 28 kwietnia 1936 r. - Prawo czekowe. Dz. U. 1936. Nr 37. Poz. 283.

Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 27 października 1932 r. - Prawo o sądowem postępowaniu egzekucyjnem. Dz.U. 1932. Nr 93. Poz. 803.

Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 29 listopada 1930 r. - Kodeks Postępowania Cywilnego. Dz.U. 1930. Nr 83. Poz. 651.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-01

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень