Штучний інтелект як нова реальність та його потенційний вплив на конституційно-правове регулювання в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.11Ключові слова:
Конституційно-правове регулювання, штучний інтелект, права людини, зміни до Конституції України, верховенство права, приватність, етикаАнотація
Вказується, стрімкий розвиток ШІ ставить під сумнів ефективність існуючих конституційно-правових механізмів захисту прав людини та основоположних принципів демократії, що було частково досліджено у попередніх працях автора зокрема, щодо конституційно-правового статусу стратегічних актів та реалізації конституційного права на доступ до публічної інформації.
У статті розглядається вплив штучного інтелекту (ШІ) на конституційно-правове регулювання в Україні, що є одним із ключових питань у світлі сучасного технологічного розвитку. ШІ, як нова реальність, формує не лише значні можливості для національної правової системи, а й створює виклики, які потребують перегляду існуючих правових норм. На основі глибокого аналізу конституційних принципів і прав людини, закріплених у Конституції України, розкриваються аспекти взаємодії ШІ з такими правами, як право на приватність, свободу слова, власність та працю. Особлива увага приділяється аналізу змін, які можуть бути внесені до статей 3, 8, 22, 28, 31, 32, 34, 41, 43 Конституції України для адаптації до нових викликів. У статті також обговорюються етичні та соціальні аспекти використання ШІ, зокрема необхідність забезпечення прозорості, відповідальності й недискримінації у процесах, що залучають цю технологію. Аналізуються можливі наслідки відсутності належного регулювання ШІ, що можуть включати ризики дискримінації, порушення приватності та послаблення демократичних інститутів. Зазначається, що своєчасне і комплексне правове врегулювання впливу ШІ сприятиме створенню збалансованої системи взаємодії людини й технологій. На основі проведеного аналізу пропонуються практичні рекомендації щодо вдосконалення конституційно-правового регулювання з урахуванням викликів, які створює ШІ, та з метою побудови ефективної стратегії регулювання цієї сфери в Україні. Особлива увага приділяється значенню верховенства права, захисту прав людини та основоположних принципів демократії в умовах цифрової трансформації. Таким чином, стаття пропонує цілісне бачення впровадження ШІ у правову систему України, яке сприятиме гармонізації національного законодавства із міжнародними стандартами та викликами сучасності.
Посилання
Берназюк І.М. Конституційно-правовий статус та механізми реалізації стратегічних (програмних) актів: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.02. ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». Ужгород, 2017. 528 с. https://uacademic.info/ua/document/0518U000340.
Берназюк І.М. Окремі аспекти реалізації конституційного права особи на доступ до публічної інформації. Право і суспільство. 2020. № 1. С. 9–14. URL: http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/index.php/archiv?id=146.
Авдєєва Г.К. Штучний інтелект і права людини: проблеми законодавчого врегулювання. Права людини в глобалізованому світі: сучасний стан, шляхи реалізації та механізми захисту: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Харків, 19 квітня 2024 р.): ДБТУ, 2024. С. 276–280. URL: https://repo.btu.kharkov.ua/jspui/handle/123456789/56814?locale=uk.
Асірян С.Р. Кроки країн Європейського Союзу у напрямку захисту конституційних прав громадян в епоху штучного інтелекту. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2023. № 2. С. 285–295. URL: http://www.lsej.org.ua/4_2024/107.pdf.
Бєлікова М.І. Штучний інтелект в адміністративному судочинстві. Наука і техніка сьогодні, 2024. № 12, С. 44–52. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/nts/article/view/16941.
Гиляка О.С. Новітні технології та права людини: аналіз деяких критичних проблем цифрової ери. Вісник Національної академії правових наук України. 2023. Т. 30, № 2, С. 15–30. URL: https://ccu.gov.ua/library/novitni-tehnologiyi-ta-prava-lyudyny-analiz-deyakyh-krytychnyh-problem-cyfrovoyi-ery.
Дорошенко Е. Механізми захисту та обмеження прав і свобод людини і громадянина в епоху штучного інтелекту та кібердемократії. Юридичний вісник. 2024. № 3, С. 110–120. URL: http://yurvisnyk.in.ua/index.php/yuridichnij-visnik-3-2024.html.
Костицький М.В., Бесчастний В.М., Кушакова-Костицька Н.В. Цифровий конституціоналізм: нова парадигма та перспективи розвитку в Україні. Філософські та методологічні проблеми права. 2022. № 2, С. 9–27. URL: https://philosophy.naiau.kiev.ua/index.php/philosophy/article/view/1510.
Предместніков О.Г., Ярмолюк О.Ю. Проблеми захисту прав людини в епоху штучного інтелекту та машинного навчання. Proceedings of the 11th International Scientific and Practical Conference «Challenges in Science of Nowadays», Washington, USA. 2023. № 156, P. 285–291. URL: https://archive.interconf.center/index.php/conference-proceeding/article/view/3486.
Пряникова Поліна, Пряников Валентин. Перша у світовій історії Конституція Штучного Інтелекту, Організація Об’єднаних Націй, Нью-Йорк, 2023–2025. International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy. 2023. Vol. 2, № 3, P. 1–29. URL: https://isg-journal.com/fileasxs/journals/4/articles/470/64c65c18cf60d.pdf.
Ситницька О.О. Конституція України і діджиталізація нашої країни. Конституція – основа формування та удосконалення правової системи України: Зб. матеріалів круглого столу, присвяч. 25-річчю Конституції України. Київ: КНЕУ. 2021. С. 70–74. URL: https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/37511?show=full.
Чалабієва М.Р. Становлення конституційних цифрових прав у інноваційному суспільстві. Конституційні засади розвитку інноваційного суспільства: зб. наук. пр. за матеріалами інтернет-конференції (м. Харків, 25 червня 2021 р.): НДІ ПЗІР НАПрН України. 2021. С. 61–65. URL: https://openarchive.nure.ua/entities/publication/ca2fb5d7-5b8f-4ed6-a2ea-421d4c173cb0.
Чалчинський В.І. Конституційні гарантії особистих, громадянських та політичних прав людини в умовах розвитку інформаційного суспільства. Актуальні питання у сучасній науці. 2024. № 7. С. 520–536. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/sn/article/view/13065.
Верховцева І.Г. Глобальний кіберпростір та опір інформаційній агресії: кібердипломатія України у протидії російській інформаційній інвазії. Глобальний кіберпростір: сучасні виклики та рішення. 2024. С. 213–218. URL: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/510/13505/28342-1?inline=1.
Дунаєва Т.Є. Кіберзлочинність та права людини в умовах цифровізації. Забезпечення прав людини: національний і міжнародний виміри: матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, Вінниця. 2024. С. 160–165. URL: https://ippi.org.ua/zabezpechennya-prav-lyudini-natsionalnii-i-mizhnarodnii-vimiri-0.
Животова К.В. Механізми вироблення державної політики у сфері протидії дезінформації. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії. Київ. 2024. 277 с. URL: https://ir.kneu.edu.ua/items/9b530dd8-51e6-40ef-babd-fc5b48b9f219.
Старостін О.Ю. Забезпечення інформаційної безпеки як складової національної безпеки України. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2024. № 1 (31). С. 466–472. URL: https://vca.univd.edu.ua/index.php/vca/article/view/164.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 І. М. Берназюк

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.