Особливості примусового виконання аграрних нот

Анотація

Стаття присвячена аналізу правового регулювання та практичних аспектів примусового виконання аграрних нот як нового фінансового інструменту, що запроваджений для підтримки фінансування сільськогосподарського виробництва. Аграрна нота визначається як неемісійний цінний папір, який забезпечує безумовне зобов’язання боржника виконати поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти кредитору відповідно до умов, визначених цим документом. У статті проведено детальний аналіз правової природи аграрної ноти, її відмінностей від аграрної розписки, а також окреслено переваги впровадження цього інструменту у фінансову систему України. Особливу увагу приділено аналізу новел Закону України «Про аграрні ноти», який набирає чинності 01 січня 2025 року, та їх впливу на забезпечення ефективного виконавчого провадження. Досліджено механізми примусового стягнення за аграрними нотами, що включають можливість виконання на підставі судового рішення, рішень міжнародного комерційного арбітражу, третейських судів або спеціальних виписок з Реєстру аграрних нот. Висвітлено роль застави як основного засобу забезпечення зобов’язань, включаючи нові підходи до застави, такі як використання живих тварин або продукції тваринного походження. Окремо проаналізовано питання звернення стягнення на сільськогосподарську продукцію, яка є предметом застави, та розглянуто можливості застосування цифрових технологій для підвищення прозорості й ефективності цих процедур.

У статті також оцінено нормативні обмеження, що стосуються неможливості звернення стягнення на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності боржника. Особливий акцент зроблено на розгляді відмінностей між фінансовими та товарними аграрними нотами, що стосуються порядку їх виконання та правових наслідків для сторін зобов’язань. Досліджено проблемні аспекти виконання виконавчих написів на зернових складах та інші спірні питання, що виникають у процесі реалізації цього інструменту.

Автором зроблено висновок про необхідність подальшого вдосконалення законодавства з метою підвищення ефективності виконання аграрних нот, а також забезпечення узгодженості правового регулювання цього інструменту з іншими нормативно-правовими актами, що регламентують виконавче провадження. Пропозиції, наведені в статті, спрямовані на створення сприятливих умов для залучення інвестицій у сільське господарство та розвиток інноваційних фінансових механізмів.