Відшкодування моральної шкоди в разі захисту особистих немайнових прав особи в умовах цифровізації
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.23Ключові слова:
моральна шкода, особисті немайнові права, цифровізація, відшкодування, шкода, особаАнотація
З одного боку, інститут особистих немайнових прав був предметом інтересів дослідників протягом останніх десяти років. З іншого боку, глобалізація та цифровізація спричинили значний вплив на сутнісний зміст особистих немайнових прав. Ці виклики спричинили потребу в нових дослідженнях, які стосуються цифрової трансформації суспільних відносин, корегування правових норм, які регулюють особисті немайнові відносини, і водночас створення основи для правового захисту та безпеки учасників таких правовідносин.
Стаття 56 Конституції України: Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Основним способом захисту особистих немайнових прав є відшкодування моральної шкоди в умовах постійної діджиталізації міжособистісних контактів. Під моральною шкодою розуміють негативні наслідки морального чи немайнового характеру, що виникли внаслідок фізичного болю, порушення особистих немайнових прав або прав, нерозривно пов’язаних з майновими правами, чи інших негативних явищ, спричинених протиправними діями. Позитивні емоції можуть пом’якшити завдану шкоду шляхом відшкодування. Стаття присвячена особливостям цивільно-правового аналізу відшкодування моральної шкоди в разі виникнення порушення особистих немайнових прав в мережі Інтернет, через використання відповідних додатків. Науковці стверджують, що необхідно чітко розмежовувати права на захист даних, конфіденційність і ідентичність. І це не лише для того, щоб система права була логічною та ефективною, але особливо для забезпечення широкого та надійного захисту всіх аспектів особистості людини. Дійшовши висновку, що при порушенні ОНП під час цифровізації моральна шкода має бути компенсована на загальних підставах, за винятком того, що особа може зазнати лише психічних страждань і переживань, які нічим не відрізняються від реальних страждань. Переслідування особи за допомогою інформаційних технологій завдає ще більших страждань, ніж переслідування в реальному житті. Враховуючи проведене дослідження запропоновано внести зміни в ч. 2 статті 23 Цивільного кодексу України щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання
Guide to the Case-Law of the of the European Court of Human Rights. Data protection. Updated on 31 August 2022. P. 73. URL: https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Guide_Data_protection_ENG.
Sullivan, C. Digital Citizenship and the Right to Digital Identity under International Law. Computer Law & Security Rev, 32(3), 2016 Р. 474. URL: https://doi.org/10.1016/j.clsr.2016.02.001.
Michalkiewicz-Kadziela, E. & Milczarek, E. Legal boundaries of digital identity creation. Internet Policy Review. № 11(1). 2022 URL: https://doi.org/10.14763/2022.1.1614.
Andrew P. MacArthur Virtual Reality Creates Potentially Real Legal Issues July 09, 2015. URL: https://www.venable.com/insights/publications/2015/07/virtual-reality-creates-potentially-real-legal-iss.
Lemley, Mark A., and Eugene Volokh. “Law, Virtual Reality, And Augmented Reality.” University of Pennsylvania Law Review, Vol. 166, JSTOR №. 5, 2018, pp. 1051–138. URL: http://www.jstor.org/stable/45154957.
Nekit K., Ulianova G. & Kolodin D. Website as an object of legal protection by Ukrainian legislation. Amazonia investiga, 8 (21), 2019, p. 222–230.
Amagyrov A. & Tserempylova E. Some Features of the Public Protection of Personal Intangible Benefits. Pravo – Jurnal Vysshei shkoly ekonomiki, No. 3, 2016, p. 13–29.
Viktoriia Formaniuk, Oksana Kanienberh-Sandul, Oksana Palii, Anastasiia Borysova & Anna Manuilova. Protection of Personal Non-Property Rights in the Field of Information Communications: A Comparative Approach. Journal of Politics and Law; Vol. 13, No. 3; 2020. Р. 226–235.
Бондарчук Н.В., Радченко О.Ю. Проведення медіації онлайн: міжнародний досвід та перспективи запровадження в Україні. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія «Право». Випуск 75: частина 3. 2023. С. 158–170. URL: https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2023/03/27-2.pdf.
Маріанна Розумна. Актуальні проблеми та перспективи розвитку альтернативних способів урегулювання спорів в Україні: онлайн-медіація та посередництво. Підприємництво, господарство і право. № 9. 2020. С. 151–158.
Master Copy Of The Principles And Comments. Fifth session (hybrid) Rome, 7–9 March 2022, UNIDROIT 2022, Study LXXXII – W.G.5 – Doc. 3. Р. 9 URL: https://www.unidroit.org/wp-content/uploads/2022/03/W.G.5.-Doc.-3-Master-Copy-Principles-plus-Comments-with-Questions.pdf.
Стефанчук Р.О. Інформаційні технології та право: Quo Vadis? Право України, 2018. № 1. С. 30–50.
Про захист персональних даних. Закон України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 34, ст. 481.
Facebook. Community Standards. [online]. (2020). URL: https://www.facebook.com/communitystandards/recentupdates/violence_criminal_behavior.
Milash V. Legal aspects of the emergence and implementation of contractual relations on the Internet. Legal regulation of relations on the Internet. Kharkiv: “Law”, 2016. P. 52–91.
Mark A. Lemley & Eugene Volokh. Law, Virtual Reality, And Augmented Reality. University Of Pennsylvania. Law Review. Vol. 166. April 2018. No. 5. Рр. 1051–1138.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 С. Б. Булеца
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
