Проблемні питання здійснення концентрації шляхом одержання в оренду активів у вигляді єдиного майнового комплексу

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблемних питань здійснення концентрацій шляхом одержання в оренду активів у вигляді єдиного майнового комплексу. Її актуальність зумовлена приведенням національного законодавства у відповідність до законодавства Європейського Союзу. На цьому шляху зазнала змін сфера регулювання концентрацій суб’єктів господарювання. Зокрема, запроваджено контроль за концентрацією, яка виникає внаслідок передачі в оренду єдиних майнових комплексів суб’єктів господарювання.

В той же час, українське законодавство має кілька нормативних визначень поняття «єдиного майнового комплексу». Втім, дефініція антимонопольного законодавства призводить до сплутування передачі, за своєю суттю, звичайного майнового комплексу чи цілісного з єдиним майновим комплексом. Подібна правова невизначеність ставить у «непривілейоване» становище суб’єктів господарювання та призводить до зловживання антимонопольним органом своїми дискреційними повноваженнями.

Адже суб’єкти господарювання під час передачі/отримання в оренду майнового комплексу не вдаються до подання заяв для отримання попереднього дозволу на концентрацію (за наявності відповідних фінансових показників), адже не вважають його єдиним майновим комплексом. При цьому, антимонопольне відомство може розпочинати справи та притягувати до відповідальності за концентрацію без необхідного попереднього дозволу. Застосовуючи при цьому дефініцію «єдиного майнового комплексу» антимонопольного законодавства без урахування суті правовідносин.

У зв’язку з цим, у статті описано ознаки єдиного майнового комплексу на законодавчому та теоретичному рівнях. Та запропоновано здійснити відповідні законодавчі зміни.

Зокрема, роз’яснено, що єдиний майновий комплекс має дві групи активів: матеріальні і нематеріальні. В контексті матеріальних активів слід розуміти земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, сировину. А ось до групи нематеріальних активів слід віднести права та обов’язки, які виникають внаслідок укладення різних договорів, виключні права на об’єкти інтелектуальної власності, а також право на торговельну марку або інше позначення, права вимоги та інші права.

Тому, якщо в оренду передається лише приміщення з устаткуванням без наявних інших нематеріальних активів, то це правове явище не можна вважати передачею в оренду єдиного майнового комплексу. Тобто не можна вважати формою концентрації.