Особливості припинення юридичних осіб у контексті реформи правового забезпечення господарської діяльності в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.43Ключові слова:
юридична особа, припинення, реорганізація, злиття, приєднання, поділ, перетворення, правонаступництво, ліквідаціяАнотація
У статті звернено увагу на наукові та актуальні урядові дослідження стану економіки України і висловлена думка, що лише заходи організаційного та економічного характеру нездатні докорінним чином покращити існуючий стан економічних відносин. Автор відзначає, що важливим кроком у цьому напрямку є ухвалення Закону України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» (Законопроєкт № 6013). У статті здійснений аналіз порядку припинення юридичних осіб у формі підприємств організаційно-правових форм, які створювалися на підставі норм Господарського кодексу України (далі – ГК України) і підлягають припиненню впродовж перехідного періоду, визначеного вищеназваним Законом; та визначення перспектив реалізації відповідних норм права. Автор дійшов висновку, що згаданим вище законом запроваджений спеціальний примусовий порядок припинення підприємств усіх організаційно-правових форм, які були визначені ГК України та деякими іншими законодавчими актами, організаційно-правові форми яких не охоплювалися Цивільним кодексом України (далі – ЦК України). На думку автора, строк у п’ять років, встановлений ст. 22 Законопроєкту № 6013 для прийняття власником підприємства рішення про його реорганізацію, за своєю правовою природою слід визначити як присічний. У статті звернено увагу на те, що законодавцем запропоновані договірні правові гарантії для кредиторів підприємств щодо дострокового погашення зобов’язань та відшкодування збитків підприємствами, які реорганізуються у спеціальному примусовому порядку. Про захист своїх інтересів кредитори мусять потурбуватися самостійно під час укладання договорів з такими підприємствами, розраховуючи можливі ризики, пов’язані із збільшенням пасиву реорганізованих суб’єктів. На думку автора, є підстави вважати, що загальний порядок реорганізації також допускає договірне врегулювання відносин з кредиторами із протилежним змістом, з непред’явлення вимог до товариства, яке має потребу у реорганізації. Отже, в умовах динамічних змін у комерційній сфері набуття поширення процесами злиття, приєднання, перетворення суб’єктів підприємництва важливою складовою розрахунку ризиків моделювання стратегії розвитку суб’єктів підприємництва слід визнати договірне врегулювання відносин з кредиторами щодо можливого пред’явлення (непред’явлення) вимог про дострокове виконання зобов’язань та відшкодування збитків.
Посилання
Кришталь Г., Брюховецька І., Васильконова Е. Розвиток державного сектору економіки: проблеми, перспективи, можливості. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління. 2023. Вип. 4(70). С. 27–35. URL: https://doi.org/10.32689/2523-4625-2023-4(70)-4.
Аудит економіки України. Кабінет Міністрів України. Матеріали презентації проекту «Національної економічної стратегії 2030» на платформі Центру економічного відновлення. 06.11.2020. URL: https://nes2030.org.ua/docs/doc-audit.pdf (дата звернення: 13.01.2025).
Повідомлення Прес-служби Апарату Верховної Ради України про ухвалення Закону України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» від 09.01.2025. URL: https://www.rada.gov.ua/news/razom/257481.html (дата звернення: 13.01.2025).
Макаревич О. Історичний розвиток законодавства України у сфері ліквідації юридичних осіб. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 8. С. 33–37. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgip_2018_8_8.
Проєкт Закону України № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» від 09.09.2021. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/908001 (дата звернення: 13.01.2025).
Петров Є.В. Окремі питання ліквідації юридичних осіб. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2016. № 4. С. 109–115. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnau_2016_4_20.
Хозяйственный кодекс Украины: научно-практический комментарий / под общ. ред. А.Г. Бобковой. Х.: Издатель ФЛП Вапнярчук Н.Н., 2008. 1296 с.
Цивільний кодекс України: Кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (дата звернення: 13.01.2025).
Петров Є.В. Задоволення вимог кредиторів при реорганізації та ліквідації юридичних осіб. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2014. Вип. 7. С. 143–147. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2014_7_37.
Закон України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» від 11.04.2023 № 3037-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3037-20#Text (дата звернення: 13.01.2025).
Проєкт Закону «Про особливості припинення за рішенням власника державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі» від 14.11.2022 № 8205. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1512812 (дата звернення: 13.01.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О. В. Марченко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.