Проблеми визначення суб’єктів вчинення правочинів із заінтересованістю

Анотація

Інститут правочинів із заінтересованістю досить довгий час залишався поза увагою науковців та практикуючих юристів у зв’язку із недостатньою деталізацією законодавцем нормативної бази , що регулює порядок їх вчинення. Це зумовлено тим, що в Україні досить невелика кількість суб’єктів господарювання дотримується порядку вчинення та погодження правочинів із заінтересованістю, а навіть у випадку порушення такого порядку не звертаються до правових засобів застосування наслідків порушення порядку вчинення правочинів із заінтересованістю. Таке ігнорування законодавчо визначеного порядку вчинення правочинів із заінтересованістю призвело до стагнації правового регулювання аналізованого інституту корпоративного права на досить довгий час. Водночас аналіз наявних прогалин та способів їх вирішення сприятиме формуванню сучасних підходів до забезпечення прозорості корпоративних відносин в частині вчинення правочинів із заінтересованістю, що є важливим для адаптації вітчизняного законодавства до європейських стандартів.

Суб’єкти правочинів, що характеризуються наявністю заінтересованості, відіграють суттєву роль у забезпеченні прозорості та дотримання стандартів доброчесності в корпоративних правовідносинах як в Україні, так і в інших іноземних юрисдикціях. Заінтересованість певної особи у вчиненні правочину зазвичай виникає в межах господарських відносин, корпоративних угод або процедур публічних закупівель, де підвищується ризик конфлікту інтересів. Українське законодавство встановлює коло осіб, що є суб’єктами таких правочинів, до яких, зокрема, належать посадові особи товариства, афілійовані особи та/або контролери.

Дослідження правового регулювання визначення суб’єктів вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість за законодавством України, необхідне для пошуку можливостей розвитку вітчизняного корпоративного законодавства навіть в таких начебто непопулярних його правових інститутах. Такі дослідження також дозволяють виявити недоліки існуючих норм та розробити ефективні механізми попередження зловживань, які можуть виникати у корпоративних правовідносинах.