Публічно-правова охорона прав інтелектуальної власності в Україні

Автор(и)

  • О. П. Світличний доктор юридичних наук, професор, професор кафедри цивільного та господарського права, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0003-0485-3804
  • Д. Ю. Михальський аспірант юридичного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0009-0008-3810-5947

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.87

Ключові слова:

публічні відносини, державний механізм, охорона, інтелектуальна власність, правове регулювання

Анотація

У статті наголошується, що забезпечення належної охорони прав інтелектуальної власності в сучасних умовах є пріоритетним завданням політики держави, невід’ємною умовою такої політики є охорона суб’єктивних прав правовласників об’єктів права інтелектуальної власності, забезпечення процесу інноваційного прискорення та економічного розвитку української держави. Це зумовлено підвищеним інтересом та постійно зростаючою роллю інтелектуальної власності як в житті людини, суспільства, так і держави в цілому. Акцентується увага на ролі держави та її уповноважених органів покликаних забезпечити охорону прав інтелектуальної власності повинна, діяльність яких повинна бути спрямованою передусім на охорону майнових та особистих немайнових прав правовласників об’єктів права інтелектуальної власності, на усунення причин, що породжують порушення права інтелектуальної власності, а у разі вчинення порушення – на притягнення винних осіб до юридичної відповідальності, використовуючи весь механізм публічно-правової охорони інтелектуальної власності. Підкреслено, що головною метою і завданням держави у сфері інтелектуальної власності має стати несуперечливе поєднання інтересів правовласників об’єктів права інтелектуальної власності, суспільства і держави.

Звертається увага, що з метою забезпечення публічних і приватних інтересів, в Україні державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, кожна із яких відіграє важливу роль у публічно-правовій охороні прав інтелектуальної власності. На аналіз конкретних нормативно-правових актах проаналізована діяльність Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, діяльність судів у сфері захисту інтелектуальної власності.

У висновках надано теоретичне визначення поняття «публічно-правовою охороною інтелектуальної власності».

Посилання

Блажівська Н.Є. Теоретико-методологічні та прикладні засади застосування практики ЄСПЛ при захисті майнових прав: дис. … док. юрид. наук. Тернопіль, 2020. 36 с.

Коротун О.М. Адміністративно-правове забезпечення захисту інтелектуальної власності в Україні: автореф. дис… док. юрид. наук. К., 2020. 32 с.

Костюк В.В. Кримінологічна характеристика злочинності у сфері інтелектуальної власності: автореф. дис. канд. юрид. наук. Харків. 2019. 220 c

Хрідочкін А.В. Публічне адміністрування у сфері інтелектуальної власності в Україні: автореф. дис. … док. юрид. наук. Запоріжжя, 2019. 36 с.

Потоцький М.Ю. Правове регулювання інтелектуальної власності в Україні: загальнотеоретичне дослідження: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Х., 2009. 21 с.

Конституції України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання: Постанови Верховної Ради України від 29.08.2019 р. № 19-IX. Відомості Верховної Ради. 2019. № 35. Ст. 147.

Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 р. № 632-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/249287204.

Світличний О.П. Сучасна діяльність державних органів у сфері охорони інтелектуальної власності. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 9. С. 354–357.

Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності: розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 р. № 943-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-р#Text.

Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-97#Text.

Полуектов І. Зловживанням правом як порушення засад цивільного законодавства. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2008. № 6. С. 32–41.

Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 р.

№ 8073-X. Відомості Верховної Ради Української РСР. 1984. № 51. Ст. 1122.

Калєніченко Л.І. Юридична відповідальність як форма державно-правового примусу: загальнотеоретична характеристика: автореф. дис. … докт. юрид. наук. Харків, 2018. 41 с.

Загребельна Н. Юридична відповідальність з позиції справедливости та дієвости: сучасні реалії та поняття. Copernicus Political and Legal Studies. 2022. Vol. 1. Issue 4. С. 63–73.

Раiмов Р.І. Забезпечення публічного інтересу як принцип адміністративно-правового регулювання діяльності суб’єктів природних монополій. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2019. № 19. С. 115–122.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-01

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право