Призначення покарання за правилами статті 692 КК України: характеристика правил та питання пеналізації

Автор(и)

  • Д. Є. Крикливець кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права і кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка, Україна https://orcid.org/0000-0002-2618-8895

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.101

Ключові слова:

правила призначення покарання, призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, корупційні кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією, загальна засада призначення покарання, спеціальна засада призначення покарання, пеналізація

Анотація

Статтю присвячено аналізу нових для кримінального закону правил призначення покарання, закріплених у ч. 1 ст. 692 КК України, – призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, у випадках укладання угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Обґрунтовано, що ці правила є новою спеціальною засадою призначення покарання, адже дозволяють призначити покарання, що виходить за мінімальну межу, передбачену санкцією статті Особливої частини КК України, а тому є винятком із першої загальної засади призначення покарання (п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України). Також досліджено співвідношення спеціальних засад призначення покарання, закріплених у ст. 69 та ст. 692 КК України, та обґрунтовано висновок про те, що вони утворили між собою колізію. Окрім цього, проаналізовано законодавчо визначені умови застосування положень ч. 1 ст. 692 КК України та наголошено, що єдиною визначальною умовою застосування цієї спеціальної засади призначення покарання є виконання вимог п. 2 або п. 21 ч. 4 ст. 469 КПК України. У цьому контексті висловлено застереження щодо такої вимоги для укладення угоди про визнання винуватості, як відсутність ознак вчинення кримінального правопорушення у співучасті. Наголошено, що за певних умов положення ч. 1 ст. 692 КК України можуть бути застосовані за відсутності будь-яких обов’язкових вимог до характеристик винного або його посткримінальної поведінки, що б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і зумовлювали необхідність у призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. Насамкінець наведено аргументи на користь твердження про те, що положення ч. 1 ст. 692 КК України суперечать підходам до пеналізації корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, а також фактично нівелюють пеналізацію, оскільки дозволяють відступити від санкції, не встановивши меж пом’якшення покарання, окрім лише вказівки на межі, встановлені для певного виду покарання у Загальній частині КК України.

Посилання

Дудоров О.О. Спеціальні засади призначення покарання. Слово Національної школи суддів України. 2012. № 1 (1). С. 121–135.

Полтавець В.В. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України: монографія; Міністерство внутрішніх справ, Луганська академія внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. 240 с.

Звіт судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження за 2023 рік. URL: https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/main_site/1-k_4_2023_2.xls (дата звернення: 07.01.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-01

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право